26 квітня семеро народних депутатів України зареєстрували проєкт закону № 7318, яким пропонується внести зміни до Виборчого кодексу України та заборонити особам, які були засновниками або членами певних політичних партій, що вважаються проросійськими, балотуватися на виборах в Україні протягом 10 років. До списку увійшли 15 партій, серед яких колишня Комуністична партія України, Партія регіонів, «Опозиційна платформа – За життя» та Партія Шарія.

Чи відповідає це міжнародним стандартам? Дізнавайтеся в нашому короткому огляді нижче та у повному коментарі за посиланням.

КОРОТКИЙ ОГЛЯД
Якщо чинна редакція законопроєкту буде підтримана народними депутатами, то засновникам або членам зазначених політичних партій буде заборонено балотуватися на виборах Президента України, народних депутатів України, на виборах депутатів місцевих рад чи міських, селищних, сільських голів впродовж наступних 10 років після ухвалення проєкту Закону. Таким чином, декілька нинішніх народних депутатів, мерів та депутатів місцевих рад можуть бути позбавлені права балотуватися на будь-яких виборах до 2032 року.

Більшість українських ЗМІ негативно прокоментували цю спробу внести в українське законодавство нові положення про люстрацію. У 2014 році подібним Законом «Про очищення влади» деяким посадовцям із адміністрації колишнього Президента Віктора Януковича було заборонено обіймати високі посади в Україні. Цей закон піддався значній критиці з боку міжнародної спільноти, у тому числі у висновку Венеційської комісії Ради Європи. Нинішній законопроєкт, у разі його прийняття, швидше за все, знову буде критикуватися міжнародними організаціями з тієї ж причини, що й згаданий закон 2014 року.

КОМЕНТАР IFES
IFES вважає, що підстави для позбавлення окремих українських політиків права балотуватися на виборах (пасивного виборчого права) на 10 років через минулу політичну діяльність є ані об’єктивними, ані виправданими, а також суперечать Міжнародному пакту про громадянські та політичні права (МПГПП).

Комітет ООН з прав людини у своєму Коментарі 25 до статті 25 МПГПП стверджує, що «особи, які в іншому випадку мають право балотуватися на виборах, не повинні бути позбавлені цього права через необґрунтовані або дискримінаційні вимоги, такими як вимоги щодо освіти, місця проживання чи походження, або через політичну приналежність». Подібні положення можна знайти в Копенгагенському документі Організації з безпеки та співробітництва в Європі 1990 року.

Право балотуватися на виборах є універсальним правом. Можна стверджувати, що якщо минула діяльність певних політиків загалом позбавляє їх права займати виборні посади, виборці України можуть самі прийти до цього висновку і не голосувати за цих політиків на майбутніх виборах, якщо вони будуть балотуватися. Запровадження положень про люстрацію, коли держава прямо забороняє певним особам балотуватися на державні посади, може розглядатися як акт дискримінації, що не відповідає основоположним принципам демократичної держави.