Стаття експерта IFES про післявоєнні парламентські вибори. 14 квітня інтернет-видання «Українська правда» опублікувало колонку про виклики післявоєнних виборів народних депутатів України, автором якої є експерт з питань виборчої реформи IFES в Україні Олександр Клюжев.

У статті під заголовком «Очевидна неочевидність: як Україна обиратиме парламент X скликання?», Олександр аргументує, що після перемоги України запуск демократичних виборчих процесів стане важливим елементом складного і болісного відновлення країни після війни з Росією. Україна зіткнеться з безпрецедентними правовими та організаційними викликами при підготовці до наступних виборів до Верховної Ради, а виборці будуть відповідальними за обрання дієздатних посадовців, котрі працюватимуть у непростих післявоєнних умовах.

Варто нагадати, що до скасування правового режиму воєнного стану в Україні, котре, ймовірно, відбудеться лише після завершення війни з російськими агресорами, вибори в Україні не можуть бути проведені. Перспектива їхнього успішного проведення з’явиться лише після скасування воєнного стану. Тим часом згідно з Конституцією України, строк повноважень чинного скликання Верховної Ради буде продовжений до призначення та проведення наступних виборів.

Стаття пана Клюжева дає відповіді на питання, коли українці зможуть обрати новий парламент і як довго працюватиме нинішнє скликання Верховної Ради. Олександр перераховує правові та організаційні виклики для повоєнних парламентських виборів, а також вказує на необхідність усвідомлення соціально-економічного та політичного контексту, в якому відбуватимуться перші післявоєнні парламентські вибори.

З повною версією статті «Очевидна неочевидність: як Україна обиратиме парламент X скликання?» можна ознайомитися за посиланням.

Стефанчук заявив про неможливість проведення парламентських виборів в умовах воєнного стану. 20 квітня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив, що згідно з українським законодавством, під час воєнного стану вибори не можуть проводитися, оскільки, на його думку, неможливо забезпечити участь усіх громадян у виборах.

Свої зауваження Стефанчук висловив в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ».

«Думаю, що вибори відбудуться одразу після припинення воєнного стану. В іншому випадку треба змінювати закон, але, знову-таки, я дуже сумніваюсь, що зараз буде можливість провести в Україні якісні, законні вибори, результатам яких довірятиме суспільство. Я так бачу цей процес з огляду на аналіз чинного законодавства. Також мені здається, що зараз є більш важливі речі, на яких потрібно концентруватися. Це точно не питання виборів», – сказав Голова Верховної Ради.

На думку голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк, будь-які обговорення можливої дати наступних парламентських і президентських виборів є передчасними.

Шуляк, яка очолює Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зазначила, що депутати та інші учасники виборчого процесу оцінюють весь спектр викликів, пов’язаних з першими післявоєнними виборами в Україні. Різні робочі групи, у тому числі у Центральній виборчій комісії, розв’язують питання, пов’язані з оновленням Державного реєстру виборців, статусом українців, переміщених за кордон, та пошкодженою інфраструктурою.

Пані Шуляк уточнила, що тема виборів наразі перебуває на рівні обговорень та консультацій, у тому числі з міжнародними партнерами. Жодних конкретних законодавчих ініціатив щодо внесення змін до виборчого законодавства поки що не  було зареєстровано. Спільного розуміння між учасниками виборчого процесу також ще не досягнуто.

ЦВК вивчає досвід Боснії та Герцеговини щодо проведення післявоєнних виборів. 30 березня у межах співпраці Центральної виборчої комісії (ЦВК) з Радою Європи Комісія провела другу зустріч з представниками ЦВК Боснії і Герцеговини. Перша ознайомча зустріч, що відбулася 8 лютого між двома органами адміністрування виборів (ОАВ), була присвячена досвіду проведення перших виборів у післявоєнний період.

Представників ЦВК цікавили території Боснії і Герцеговини, на яких було неможливо провести вибори після закінчення війни на Балканах у 1990-х роках, а також критерії визначення цих територій. ОАВ також обговорили питання перевірки доброчесності кандидатів, відбору та навчання членів виборчих комісій та організації тренінгових центрів.

5 квітня обидві ЦВК провели третє засідання, присвячене внутрішньо переміщеним особам та виборцям за кордоном, а також організації голосування за кордоном. Члени української ЦВК висловили зацікавленість організаційними та технічними деталями голосування поштою в Боснії та Герцеговині.

Темою четвертої зустрічі між представниками двох ЦВК, яка відбулася 7 квітня був день голосування. Члени української ЦВК цікавилися тим, як здійснювалася реєстрація міжнародних спостерігачів, кому з них надавалася перевага, а також тим, як було організовано голосування для військовослужбовців, які перебували при виконанні службових обов’язків.

У межах Плану дій Ради Європи для України на 2023 – 2026 роки «Стійкість, відновлення та реконструкція»  заплановано низку зустрічей української влади з представниками ОАВ з інших країн, які мають досвід проведення виборів у післявоєнний період. Зустрічі ЦВК України з представниками Боснії і Герцеговини були першими в цій серії.

ЦВК сформувала новий склад Старокостянтинівської міської ТВК. 13 квітня Центральна виборча комісія розглянула подання місцевих організацій політичних партій до складу виборчої комісії та сформувала новий склад Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії (ТВК) Хмельницької області. До складу Старокостянтинівської ТВК увійшли 13 нових членів, зокрема новий голова Комісії, заступник голови, секретар та 10 членів комісії.

Повноваження попереднього складу Старокостянтинівської ТВК були припинені ЦВК 10 квітня через систематичні та грубі порушення виборчого законодавства України. ТВК не провела заміну членів Старокостянтинівської міської ради після того, як двоє депутатів міської ради відмовилися від своїх повноважень. ТВК не оголосила наступних кандидатів у виборчих списках відповідних партій депутатами та не вручила їм посвідчення у п’ятиденний термін через відсутність кворуму.

Через бездіяльність ТВК до ЦВК були подані скарги від місцевих осередків Радикальної партії Олега Ляшка та політичної партії «Наш край». Це призвело до того, що ЦВК визнала бездіяльність ТВК порушенням українського законодавства та виборчих прав громадян.

Згодом ЦВК визнала двох місцевих депутатів від Радикальної партії Олега Ляшка та «Нашого краю» новообраними депутатами Старокостянтинівської міської ради.

Більше про цю ситуацію можна прочитати за посиланням.

ЦВК зустрілася з регіональною виборчою організацією. 13 квітня ЦВК провели онлайн-зустріч з представниками Американської конференції субнаціональних виборчих органів за прозорість виборів (CAOESTE) щодо можливої співпраці та обміну досвідом виборчих практик між Україною та регіональними виборчими органами Південної та Північної Америки.

Серед учасників заходу д-р Марсело Перегріно Феррейра (Буенос-Айрес, Аргентина), Джаред ДеМариніс (Меріленд, США) та Сабріна Брага (Вищий виборчий суд, Бразилія) з COAESTE, а також члени ЦВК Андрій Гевко та Андрій Євстігнєєв.

Учасники обговорили виклики, спільні для органів адміністрування виборів у всьому світі, зокрема довіру до виборчих інституцій, досвід голосування поштою, виклики дезінформації та зростаючу роль соціальних мереж у виборчому процесі. IFES надала послуги перекладача для сприяння онлайн-обміну думками.

Ініціатива онлайн-обміну виникла після того, як представники COAESTE у березні зустрілися з членами делегації ЦВК у Таллінні під час виборів в Естонії.

Детальніше читайте на сайті ЦВК тут.

ЦВК України та Молдови обговорили перспективи інтернет-голосування та обмінялися досвідом. Представники Центральних виборчих комісій України та Молдови обговорили інтернет-голосування під час дискусії, організованої IFES в Україні 12 квітня.

Представники ЦВК обох країн поділилися своїми враженнями та висновками від спостереження за інтернет-голосуванням, зокрема, в Естонії.

Представники ЦВК України та Молдови також обмінялися досвідом щодо своїх систем реєстрації виборців та організації голосування за кордоном.

Учасники підкреслили важливість обміну досвідом протидії виборчій дезінформації та кращими практиками реагування на кіберзагрози під час організації та проведення виборів в обох країнах.

НАЗК долучилося до семінару з питань розслідування порушень та застосування санкцій за порушення у сфері політичного фінансування. З 9 по 20 квітня делегація Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) взяла участь у семінарі з питань розслідування порушень правил політичного фінансування та застосування санкцій, який відбувся в Європейському регіональному офісі IFES у Празі.

Під час багатоденного заходу представники органів нагляду за політичним фінансуванням з 11 країн обмінялися досвідом щодо реалізації своїх повноважень з розслідування порушень правил політичного фінансування.

20 квітня представники НАЗК взяли участь у Тренінгу з питань виявлення та правозастосування (TIDE), під час якого обговорили виклики здійснення державного контролю за політичним фінансуванням в умовах воєнного стану.

У партнерстві з експертами IFES співробітники НАЗК обговорили підходи до відновлення контролю за фінансуванням політичних партій в Україні, загрози перетворення політичних партій на благодійні організації, ризики фінансування політичних партій з-за кордону та розслідування складних порушень правил політичного фінансування.

НАЗК поновлює державний контроль за фінансуванням партій; обов’язок надсилати регулярну фінансову звітність ще потрібно відновити. Попри те, що політичні партії протягом трьох років уникали звітування про фінансові внески та витрати через карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, та війну з Росією, за відсутності законодавчого зобов’язання подавати фінансові звіти, Національне агентство з питань запобігання корупції має можливість здійснювати державний контроль. Агентство має повноваження аналізувати партійні фінанси та виявляти випадки іноземного фінансування українських політичних партій.

За цей час було розроблено кілька законопроєктів, які б відновили обов’язкову фінансову звітність політичних партій. Але Верховна Рада не змогла їх ухвалити. Ще два законопроєкти наразі перебувають на розгляді у Верховній Раді.

«Ми покладали великі сподівання на ухвалення цих проєктів законів, бо вони  дозволили б повернути обов’язок партій подавати звіти, а НАЗК їх перевіряти.  Суспільство нарешті б дізналося, як витрачаються сотні мільйонів гривень платників податків щороку. Наразі не можна бути впевненими в законності використання коштів і внесків упродовж цих років, а також у відсутності фінансування партій ворогами України. Отримання коштів для парламентських партій не скасоване під час війни, навіть в умовах дефіциту бюджету», – зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

IFES розширює програму громадянської освіти для нових університетів-партнерів в Україні. З 3 по 6 квітня IFES провела тренінг для 24 викладачів з 10 нових університетів-партнерів в Україні. Тренінги, які співфасилітували українські викладачі з багаторічним досвідом викладання курсу протягом останніх років, були зосереджені на впровадженні інтерактивних методів навчання у практику викладання. Ці тренінги покликані надати викладачам інструменти для переходу від лекцій і пасивного навчання до симуляцій, орієнтованих на студента, і фасилітації занять, які поглиблюють не лише знання, а й такі важливі навички, як критичне мислення, аргументація на основі фактів і цифрова грамотність. Учасники також обговорили шляхи покращення навчального досвіду студентів під час значних труднощів і викликів, спричинених повномасштабним вторгненням Росії.

Починаючи з наступного навчального року в Україні цей курс буде запропоновано більшій кількості студентів, зокрема майбутнім державним службовцям, слідчим, правоохоронцям, митникам, адвокатам, суддям та архітекторам, чий професійний досвід та громадянська активність мають важливе значення під час війни та у процесі післявоєнного відновлення.

Більше інформації можна отримати на вебсайті IFES.