ЦВК зареєструвала нового народного депутата України. 26 серпня Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала Валентину Короленко народним депутатом України, обраною від політичної партії «Слуга народу» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Артем Михайлюк, який був під 142 номером у виборчому списку партії «Слуга народу» відмовився від депутатського мандату, а Дмитро Єрмоленко, кандидат під номером 144 у виборчому списку, подав заяву до ЦВК про відмову від балотування та скасування його реєстрації кандидатом у народні депутати. Саме тому, ЦВК зареєструвала Валентину Короленко, яка була під 145 номером у виборчому списку партії.

Верховна Рада України в першому читанні прийняла новий закон про медіа. 30 серпня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 2693-д «Про медіа». За це рішення проголосувало 233 народні депутати. Законопроєкт був запропонований Президентом України Володимиром Зеленським у листопаді 2019 року та зареєстрований у Верховній Раді пізніше того ж року. Окрім регулювання онлайн-медіа та основних медіаплатформ, цей законопроєкт пропонує розширити повноваження українського медіарегулятора – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Проведення реформи в галузі медіа, зокрема приведення законодавства України у відповідність до законодавства Європейського Союзу, було серед рекомендацій Європейської комісії, наданих нею у зв’язку із наданням Україні статусу кандидата на членство ЄС на початку цього літа.

Українські та міжнародні організації у сфері медіа критикували положення цього законопроєкту через потенційний контроль над ЗМІ, який він передасть уряду.

Законопроєктом пропонується внести зміни до положень Виборчого кодексу щодо розширення передвиборчої агітації в інтернет-ЗМІ. Розміщення політичної реклами в інтернет-ЗМІ буде регулюватися так само як і в інших видах ЗМІ.

Положеннями законопроєкту пропонується запровадити передоплату ЗМІ від кандидатів, які у своїх друкованих або ефірних агітаційних матеріалах надають інформацію про інших учасників виборів (кандидатів чи партій). Якщо згадані кандидат або партія захочуть відповісти, то публікація їх відповіді в ЗМІ компенсується цією передоплатою. Якщо ні – ця сума буде повернена початковому спонсору матеріалу.

Законопроєкт містить положення про те, що тривалість передвиборчого агітаційного відеоролика не повинна бути менше однієї хвилини та в ньому повинна бути висвітлена передвиборча програма кандидата. Це нововведення може допомогти боротися з неточною, заснованою на емоціях, політичною рекламою. Проєктом закону також пропонується створити Національну експертну раду з оцінки агітаційних матеріалів у ЗМІ.

Ще одним позитивним нововведеннями є те, що, згідно з положеннями законопроєкту, особа, яка зареєстрована кандидатом на виборах, не може бути теле- або радіоведучим та не може вести іншу журналістську діяльність.

Очікується, що друге читання законопроєкту та голосування за нього в цілому, відбудеться пізніше цього року.

Співпраця з ОЕСР та нові горизонти для українського антикорупційного порядку денного: політична дискусія за участю українських та європейських високопосадовців. 30 серпня робоча група з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях Організації економічного співробітництва та розвитку, створена Указом Президента України, організувала політичну дискусію, за участю українських та європейських високопосадовців, під назвою «Співпраця з ОЕСР та нові горизонти для антикорупційного порядку денного України».

В цьому заході взяли участь високопосадовці, у тому числі Прем’єр-міністр України та народні депутати України, а також Генеральний секретар ОЕСР, відповідальні за розробку та реалізацію антикорупційної політики в Україні. Серед інших учасників були представники міжнародної спільноти з розвитку та правоохоронних органів.

Завданнями заходу були:

• Підвищення обізнаності про співпрацю між Україною, ОЕСР та її Робочою групою з протидії хабарництву;
• Консолідація підтримки серед українських зацікавлених сторін вступу України до Робочої групи з питань протидії хабарництву;
• Обговорення потенційних політичних і законодавчих змін, які можуть знадобитися для отримання повноправного членства в Робочій групі з питань протидії хабарництву;
• Обмін досвідом між політиками та представниками правоохоронних органів щодо співпраці з Робочою групою з питань протидії хабарництву.

Тренінги IFES з кібергігієни для Секретаріату ЦВК. На додаток до своїх зусиль щодо вдосконалення інформаційно-технологічної інфраструктури Центральної виборчої комісії, включаючи надання ЦВК ліцензій на MS Office 365, IFES розпочала тренінги щодо гібридних робочих інструментів для секретаріату ЦВК. Ці тренінги були проведені в рамках стандартного курсу IFES з кібергігієни. Це навчання є важливим для подальшого оновлення конкретних посадових інструкцій та політики ЦВК щодо нових інструментів і механізмів обробки конфіденційних даних, розроблених IFES, загалом.

Після тренінгів, проведених для Секретаріату ЦВК та членів Комісії, тепер Департамент цифрової трансформації ЦВК зможе ініціювати оновлення політики з кібергігієни для працівників на всіх рівнях, а також перейти до більш сучасної внутрішньої та зовнішньої комунікації. З кінця липня IFES організувала шість таких тренінгів, у яких взяли участь всього 129 члени ЦВК, працівники Комісії та Секретаріату.