ЦВК оголосила результати проміжних виборів 2021 року. 31 жовтня 2021 в Україні відбулися проміжні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах (ОВО) № 184 у Херсонській області та № 197 у Черкаській області, а також позачергові вибори міського голови у другому за величиною місті України – Харкові.

Проміжні вибори народних депутатів України

9 листопада 2021 Центральна виборча комісія (ЦВК), на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування, встановила результати проміжних виборів народних депутатів України в ОВО № 184 та № 197. Переможцями виборів було оголошено Сергія Козиря – в ОВО № 184, та Віталія Войцехівського – в ОВО № 197. За Сергія Козиря проголосувало 62,6 % виборців в окрузі, а за Віталія Войцехівського – 46,1 %. Результати виборів в цих округах не оскаржувалися в судовому порядку.

ЦВК також визнала обраним народним депутатом України Сергія Кострійчука, від політичної партії «Слуга народу». Таке рішення Комісія ухвалила у зв’язку з достроковим припиненням повноважень народного депутата України Ірини Верещук, яку нещодавно було призначено на посаду Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Сергій Кострійчук був наступним за чергою у виборчому списку політичної партії «Слуга народу» на позачергових виборах народних депутатів України 2019 року.

12 листопада ЦВК видала всім трьом новообраним народним депутатам відповідні посвідчення.

Позачергові вибори міського голови Харкова

1 листопада 2021 року Харківська міська територіальна виборча комісія (ТВК) оголосила Ігоря Терехова обраним міським головою. До цього Терехов був секретарем Харківської міської ради та заступником колишнього міського голови Геннадія Кернеса. Як повідомляє міська ТВК, за Терехова проголосувало 50,66 % виборців – оскільки це становить абсолютну більшість голосів виборців, другий тур проводитись не буде. За інформацією Харківської ТВК, колишній міський голова Михайло Добкін отримав 28,4 % голосів виборців.

Під час цих виборів спостерігачами було зафіксовано чимало порушень. За повідомленнями спостерігачів від Громадської мережі ОПОРА, в кількох районах Харкова було зафіксовано докази організованих дій щодо фальсифікації результатів голосування на користь Ігоря Терехова. Висновки ОПОРИ, оприлюднені 3 листопада 2021, вказують про розбіжності у даних протоколів про підрахунок голосів на 40 виборчих дільницях у Харкові, що в цілому стосується 572 голосів виборців.

Зафіксовані розбіжності в протоколах мають таку закономірність: від інших кандидатів було відраховано певну кількість голосів, яку було приписано на користь Ігоря Терехова. Ці факти свідчать про системну фальсифікацію голосів на його користь.

Загалом спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА в день виборів у Харкові зафіксували 311 невідповідностей та порушень законодавства.

Тим часом особи, пов’язані з командою пана Терехова, в соціальних мережах та на пресконференції, яка відбулась 3 листопада у Харкові, ініціювали кампанію направлену на публічну дискредитацію Громадянської мережі ОПОРА. Метою цієї дискредитації є намагання поставити під сумнів неупередженість та висновки незалежних спостерігачів.

4 листопада посли країн Великої сімки в Україні у своєму Твіттері нагадали українській громадськості, що важливо, аби спостерігачі за виборами, зокрема від Громадянської мережі ОПОРА, могли працювати незалежно та були позбавлені від будь-якого втручання в їхню діяльність. Посли закликали українських правоохоронців провести розслідування порушень, про які повідомлялося спостерігачами.

Того ж дня Харківська міська ТВК відхилила дві скарги Громадянської мережі ОПОРА до Новобаварської та Основ’янської районних ТВК з вимогою провести повторний підрахунок голосів на всіх виборчих дільницях, де спостерігачі виявили розбіжності в протоколах. Харківська міська ТВК також відхилила заклик Громадянської мережі ОПОРА визнати незаконним оголошення Ігоря Терехова переможцем цих виборів.

Харківська міська територіальна виборча комісія взяла виявлені розбіжності до уваги, але надалі не вжила ніяких дій.

Отже, Громадянська мережа ОПОРА оскаржила рішення Харківської міської ТВК в суді, подавши про це відповідний позов. Однак у всіх трьох випадках суд першої інстанції та Харківський апеляційний суд не задовольнили позовні вимоги Громадянської мережі ОПОРА. Суди не врахували розбіжності в протоколах, зафіксовані громадською організацією, та позов ОПОРИ було відхилено на підставі того, що положення Виборчого кодексу не передбачають внесення змін до протоколів про підсумки голосування після оголошення результатів виборів.

11 листопада 2021 року Харківська міська ТВК зареєструвала пана Терехова як новообраного міського голову Харкова. Проте, ймовірно, ситуація ще розвиватиметься, оскільки Громадянська мережа ОПОРА також повідомила про зафіксовані порушення Національну поліцію України та звернулась до них із проханням провести розслідування. Якщо за результатами розслідування твердження про підробку протоколів підтвердяться, це може стати підставою для притягнення до відповідальності за злочин, передбачений частиною 2 статті 158-3 Кримінального кодексу України.

ЦВК також висловила стурбованість з приводу повідомлень спостерігачів про розбіжності у протоколах, та звернулась за поясненнями до Харківської міської ТВК. Виборчий кодекс надає територіальним виборчим комісіям майже абсолютну самостійність щодо організації виборчого процесу на місцевих виборах, та передбачає залучення ЦВК лише у разі нехтування місцевими виборчими комісіями закону або у разі невиконання ними рішень суду.

У відкритій заяві від 5 листопада ОПОРА звернулася до Верховної ради з проханням розглянути питання створення Тимчасової слідчої комісії щодо вивчення спроб викривлення волевиявлення громадян на позачергових виборах харківського міського голови – в інтересах захисту прав виборців та задля відновлення довіри суспільства до справедливості виборчих процесів в Україні.

Результати соціологічних опитувань: сім політичних партій долають прохідний бар’єр до Верховної Ради. 11 листопада Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати соціологічного опитування, в якому було оцінено нинішні політичні настрої виборців на потенційних виборах народних депутатів України.

Згідно із результатами, політична партія «Слуга народу» отримала б 17,3 % голосів виборів, а «Європейська солідарність» – 14 % Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» на виборах до Верховної Ради підтримало б 12,2 % виборців, а «Опозиційну платформу – За життя» – 11 %. За результатами опитування, уявна політична партія, яку б очолював колишній Голова Верховної Ради Дмитро Разумков отримала б на гіпотетичних виборах 6,8 % підтримки. Партію «Сила і честь» та партію «Українська  стратегія Гройсмана» підтримали б 5,8 та 5,2 % виборців відповідно.

За політичну партію Мураєва «Наші» проголосувало б 4,9 % виборців, а за Радикальну партію – 4,8 %.

Згідно з результатами опитування, якби найближчим часом в Україні відбулися вибори Президента, то чинний Президент України Володимир Зеленський отримав би 21,8 % голосів виборців, а колишній Президент Петро Порошенко – 14,5 %. Юрій Бойко отримав би 11 % голосів, а колишню прем’єр-міністерку Юлія Тимошенко на президентських виборах підтримали б 10,8 % виборців. Колишній Голова Верховної Ради Дмитро Разумков отримав би 8,8 % голосів виборців.

Дослідження було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» в період з 4 по 9 листопада, в ньому методом телефонного інтерв’ю було опитано 5,000 респондентів зі всіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, та АРК Крим. Помилка репрезентативності дослідження не перевищує 1,5 %.

IFES оприлюднила Коментар на законопроєкт № 5253-1 та приєднується до закликів громадськості відновити обов’язок політичних партій подавати фінансові звіти. 2 листопада Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 5253-1 «Про внесення змін до Закону України “Про політичні партії в Україні” щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій».

Законопроєкт в другому та остаточному читанні підтримали 285 народних депутатів України. Його положення стосуються, зокрема, й порядку звітування політичних партій про свої фінанси.

Законопроєкт наразі перебуває на підписі у Президента України.

Законопроєкт зберігає наявний обсяг повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та усуває певні серйозні прогалини в чинному законодавстві. Однак, він також містить суттєві недоліки щодо вимог до подання політичними партіями фінансової звітності, та дозволяє політичним партіям продовжувати не подавати фінансові звіти на час дії карантину доти, доки він триватиме. Це положення зазнало нищівної критики – як з боку українських громадських організацій, так і з боку IFES.

Представники громадянського суспільства закликали Президента Володимира Зеленського накласти вето на проєкт закону 5253-1, та дати можливість Верховній Раді усунути відповідні прогалини. НАЗК також оприлюднило заяву, підтримуючи заклик до Президента накласти вето на цей закон.

Хоча політичні партії тепер зобов’язані надати фінансові звіти включно по 2021 рік, можливість не подавати фінансові звіти за майбутні періоди є значним відхиленням від міжнародних зобов’язань України, оскільки ефективне законодавство щодо політичних партій є однією з передумов для лібералізації візового режиму для українців, які подорожують до Європейського Союзу.

Зважаючи на такий розвиток подій та підтримуючи заклики громадянського суспільства, IFES також вказує ці проблеми у відкритому листі до Президента України та Голови Верховної Ради.

Щоб дізнатися більше про цей Закон та його можливі наслідки, читайте коментар IFES за цим посиланням.

Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо проєкту закону про перехідний період. 18 жовтня 2021 року Європейська комісія «За демократію через право» – Венеційська комісія – оприлюднила свій висновок на законопроєкт «Про засади державної політики перехідного періоду». Законопроєкт визначає державну політику щодо тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей під час та після деокупації цих територій та їх ефективної реінтеграції до України.

Венеційська комісія розуміє прагнення законодавців визначити правові основи перехідного періоду, а також визнають, що законопроєкт значною мірою ґрунтується на принципах міжнародного права і враховує потреби вразливих груп суспільства. Однак, деякі питання щодо застосування норм міжнародного права були оцінені Венеційською комісією негативно.

Як зазначає Венеційська комісія, проєкт закону використовує такі поняття як «перехідний період» і «перехідне правосуддя» в більш вузьких значеннях, ніж передбачено міжнародним правом. Венеційська комісія зазначила, що Україна не може змінювати основи міжнародного права з питань збройних конфліктів самостійно. На думку експертів Венеційської комісії, всі такі положення мають бути виключені, або варто чітко уточнити, що вони відображають лише одну з інтерпретацій міжнародного права.

Венеційська комісія також рекомендувала привести у відповідність із міжнародним правом положення законопроєкту про кримінальну відповідальність за злочини, пов’язані із окупацією; переглянути диференційоване ставлення до різних категорій злочинців; звузити й уточнити положення про люстрацію; чіткіше сформулювати положення консолідації документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, зокрема переглянути підхід у визнанні академічних сертифікатів, ступенів і звань.

Третій модуль «Виборчої школи» IFES. З 2 по 5 листопада 2021 року IFES провела третій модуль «Виборчої школи». Цей модуль був присвячений темі гендерної рівності та інклюзії. На сесіях теоретичний матеріал поєднувався з практичними ідеями експертів, які працюють у сфері гендеру та інклюзії в Україні. На тренінгу учасники мали змогу обговорити бар’єри, з якими стикаються недостатньо представлені соціальні групи, а також розглянули питання гендерної нерівності та законодавчі пропозиції, які допомагають усунути її.

Серед інших експертів, до виступу в «Виборчій школі» були запрошені представники партнерських організацій IFES, зокрема громадських організацій «Боротьба за права», «Група впливу» та Ромський жіночий фонд «Чіріклі». Усього третій модуль «Виборчої школи» зібрав 38 учасників.