

ЦВК встановила результати проміжних виборів народного депутата України в ОВО № 179. 24 березня Центральна виборча комісія (ЦВК) на своєму засіданні встановила результати проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі (ОВО) № 179, що на Харківщині. Народним депутатом України було обрано Юлію Світличну, колишню голову Харківської обласної державної адміністрації, котра балотувалася шляхом самовисування. Вона здобула 77,55% голосів на свою підтримку. Таким чином, у Верховній Раді буде 88 жінок, що становитиме 20,75% від кількісного складу парламенту.
Верховна Рада не підтримала пропозиції щодо змін до державного бюджету, які б суттєво скоротили фінансування місцевих виборів. 30 березня, Верховна Рада України не підтримала запропоновані урядом зміни до держбюджету, які б суттєво скоротили фінансування місцевих виборів. Проект закону про внесення змін до Закону України «про державний бюджет України на 2020 рік» №3279 підтримали 223 депутати за необхідних 226, рішення не було прийняте. Наразі невідомо, чи буде Верховна Рада найближчим часом розглядати зміни до державного бюджету, які суттєво скоротять фінансування місцевих виборів.
У рамках зусиль, спрямованих на реструктуризацію державного бюджету у зв’язку з епідемією вірусу COVID-19, Кабінет міністрів запропонував скоротити фінансування чергових місцевих виборів у жовтні 2020 року. Відповідно до переглянутого проекту державного бюджету на 2020 рік, на адміністрування місцевих виборів цього року ЦВК мала отримати 1 мільярд гривень – водночас, в оригінальному проекті державного бюджету на ці потреби передбачалося виділити 2,155 мільярда гривень. Це означало б зменшення витрат на 53,6 % і поставило під загрозу проведення чергових місцевих виборів у жовтні цього року.
ЦВК заявила, що з розумінням ставиться до обмеження державного фінансування в умовах необхідності мобілізації фінансових ресурсів для боротьби з поширенням вірусу COVID-19, однак закликала виважено підходити до корегування видатків на місцеві вибори 2020 року. Комісія повідомила, що бюджет місцевих виборів розраховується, виходячи із законодавчих вимог щодо оплати праці членів виборчих комій, витрат на друк бюлетенів та інформаційних плакатів, транспорт та інші необхідні витрати. Якщо ж рішення про часткове зменшення запланованих витрат на місцеві вибори все ж таки буде прийняте, то, на думку ЦВК, це потребуватиме відповідного внесення змін до виборчого законодавства з метою скорочення фінансування виборчого процесу за бюджетні кошти.
IFES закликає уряд – менш ніж за чотири місяці до початку виборчого процесу місцевих виборів – прийняти реалістичний бюджет, який уможливить адміністрування місцевих виборів, у тісній співпраці з ЦВК. Очевидно, що перед урядом стоїть непроста задача суттєво реструктуризувати бюджет з тим, аби належним чином фінансувати заходи, спрямовані на реагування на пандемію вірусу COVID-19. Однак бюджет чергових місцевих виборів не може бути скорочений більш ніж удвічі без значного впливу на виборчий процес. ЦВК не повинна підлаштовуватися під зменшений бюджет; рішення такого значення повинен приймати уряд.
Верховна Рада планує роботу комітетів у режимі відеоконференції і скасувала чергові пленарні засідання на час карантину. Під час позачергового засідання Верховної Ради України, народні депутати України внесли зміни до Постанови Верховної Ради України про організацію її роботи на період дії карантину в Україні (№ 3278), яка була прийнята 17 березня 2020 року. Завдяки цим змінам комітети матимуть змогу проводити роботу у режимі відеоконференції, а чергові пленарні засідання на час карантину будуть скасовані.
Документом передбачається, що засідання можуть проводитися у форматі відеоконференції за попередньою згодою більшості депутатів від кількісного складу комітету Верховної Ради України. Згода на проведення засідання у форматі відеоконференції надсилається голові Комітету з використанням єдиної автоматизованої системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису. Постанова також містить положення про можливість трансляції засідання у режимі відеоконференції на вебсайті парламенту.
Засідання комітету в режимі відеконференції буде вважатися повноважним за умови відаленого приєднання до участі у такому засіданні більше половини членів комітету. У документі уточнюється, що депутати приєднуються до відеоконференції за допомогою службового планшету.
Народні обранці отримуватимуть плани роботи, порядки денні та розклади засідань Комітетів Верховної Ради України через єдину автоматизовану систему роботи з документами у Верховній Раді України.
На засіданні в режимі відеоконференції члени комітету голосують особисто і відкрито шляхом підняття рук та висловлення своєї позиції «за», «проти» чи «утримався». Як і на звичайному засіданні, планується забезпечити ведення стенограми і протоколу.
Документ передбачає підписання актів і протоколів засідань, проведених у форматі відеоконференції, за допомогою кваліфікованих електронних підписів. Протягом 10 днів після завершення строку дії Закону, який прив’язаний до скасування Кабміном карантину, акти і протоколи будуть оформлені у паперовому вигляді.
Заява ОПОРИ про необхідність відновлення виборчої реформи та підготовки до чергових місцевих виборів. 31 березня Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила заяву, у якій закликала Верховну Раду України, парламентський комітет з питань організації державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування відновити та інтенсифікувати виборчу реформу та законодавчу підготовку до чергових місцевих виборів в Україні.
Організація вважає, що комітет парламенту має напрацювати зміни до Виборчого кодексу протягом квітня 2020 року, провести широке онлайн-обговорення проекту і після цього бути готовим невідкладно винести його на розгляд парламенту. Це завдання може бути ефективно виконане в нинішніх умовах, враховуючи рішення Верховної Ради України дозволити проведення засідань комітетів у режимі відеоконференції. Парламент у свою чергу повинен внести критичні зміни до Виборчого кодексу не пізніше травня 2020 року.
Окремо, ОПОРА звернула увагу на неприпустимість кулуарних угод між фракціями та групами з питань виборів без належного обговорення в парламенті та із зацікавленими сторонами. Неналежною парламентською практикою є і можливі домовленості між фракціями та групами щодо підтримки законопроектів в обмін на голосування за непублічний варіант змін до Виборчого кодексу.
ОПОРА рекомендує Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування:
Партія «Слуга Народу» відмовилася від державного фінансування діяльності партії на наступні три квартали 2020 року. Партія «Слуга Народу» відмовилася від державного фінансування діяльності партії на наступні три квартали 2020 року та попросила перенаправити всю суму бюджетного фінансування діяльності партії до Стабілізаційного фонду, що створюється Кабінетом міністрів, та спрямувати ці гроші на потреби українських медиків, які борються сьогодні з пандемією коронавірусу. Про це заявив голова партії, перший заступник голови парламентської фракції «Слуга Народу» Олександр Корнієнко у офіційному Телеграм-каналі політичної сили.
«Слуга Народу» також закликала всі парламентські партії, які за законом мають фінансування з бюджету, вчинити так само. Так, партії вже отримали фінансування за перший квартал цього року і на думку голови правлячої партії, цих коштів має вистачити на весь 2020 рік.
Голова фракції «Голос» повідомив, що ЦВК визнала неможливість провести вибори на окупованому Донбасі. Голова фракції партії «Голос» Сергій Рахманін стверджує, що Центральна виборча комісія визнала неможливість провести найближчим часом виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Про це Рахманін повідомив на своїй сторінці у Facebook, на якій він опублікував відповідь голови ЦВК Олега Діденка на свій депутатський запит. На запитання – за яких умов можуть відбутися вибори на окупованих територіях Донбасу – керівник ЦВК надав перелік умов.
Зокрема йдеться про припинення тимчасової окупації та збройної агресії, виведення російських окупаційних військ, їхньої військової техніки, роззброєння всіх незаконних збройних формувань і найманців, відновлення повного контролю над державним кордоном, відновлення конституційного ладу й правопорядку на тимчасово окупованих територіях, відновлення діяльності правоохоронних органів, безумовне забезпечення безпеки громадян, створення належних умов для повернення внутрішньо переміщених осіб, обстеження житлового й адміністративного фонду на предмет безпечності для людей, повне розмінування, відновлення діяльності місцевих організацій політичних партій, визначення переліку населених пунктів, що реально існують, а також встановлення реальної кількості громадян, що мають право голосу, та поновлення бази даних державного реєстру виборців.
ЦЕДЕМ виграв у ЄСПЛ справу про доступ до автобіографій кандидатів у депутати. 26 березня 2020 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Центр демократії та верховенства права проти України» (заява № 10090/16). У цій справі оскаржувалась відмова Центральної виборчої комісії надати автобіографії кандидатів у народні депутати. ЄСПЛ визнав порушення Україною статті 10 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а саме у відмові доступу до інформації про освіту та трудову діяльність політичних лідерів, що міститься у їхніх резюме, поданих до виборчих комісій.
Центр демократії та верховенства права, українська громадська організація, оскаржила відмову ЦВК у наданні біографічної інформації кандидатів у народні депутати України.
Оприлюднено звіт про виконання Україною рекомендацій GRECO. 26 березня 2020 року Група держав Ради Європи проти корупції (GRECO) оприлюднила на своєму офіційному сайті Звіт про виконання Україною рекомендацій за результатами оцінювання у рамках четвертого раунду на тему: «Запобігання корупції стосовно народних депутатів, суддів та прокурорів». Так у звіті відзначаються деякі реформи, розпочаті Україною у відповідь на рекомендації GRECO щодо запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів. Водночас автори звіту вказують на те, що темп реформ суттєво відстає і багато чого ще належить зробити.
Документ прийнято 6 грудня 2019 року під час 84-го пленарного засідання GRECO, що відбулося у м. Страсбурзі (Французька Республіка) 2-6 грудня 2019 року.
Оголошення надзвичайного стану має здійснюватися лише на обмежений час та під контролем парламенту, наголошує директор ОБСЄ з прав людини. Законодавство про надзвичайний стан, прийняте урядами держав-учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), повинно містити чіткі часові обмеження та ухвалюватися лише за згодою парламенту, наголосила Інгіборг Солрун Гісладоттір, директорка Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, у контексті голосування в Угорщині про продовження режиму надзвичайного стану. БДІПЛ здійснює моніторинг змісту та наслідків обмежень, оголошених унаслідок пандемії COVID-19.
«Очевидно, що держави мають діяти швидко, щоб захистити своє населення від пандемії COVID-19, і я розумію, що для цього можуть знадобитися надзвичайні заходи», – заявила Солрун Гісладоттір. «Однак надзвичайний стан – де б його не було оголошено і з якої причини – повинен бути пропорційним до його цілі і тривати впродовж обмеженого проміжку часу, протягом якого він є необхідним».
Усі держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися підтримувати демократію та верховенство закону, і це зобов’язання стосується зокрема і режиму надзвичайного стану. Законодавство про надзвичайний стан може бути лише тимчасовим і повинне підлягати парламентському контролю. Відповідно до міжнародного права, законодавство про надзвичайний стан та відповідні заходи повинні бути необхідними та пропорційними. Такий режим повинен залишатися предметом постійного законодавчого та судового контролю та регулярно переглядатися з метою забезпечення необхідності та пропорційності.
У 1991 році всі держави-учасниці ОБСЄ взяли на себе зобов’язання, що режим надзвичайного стану «не може використовуватися для підриву демократичного конституційного ладу, а також не може бути застосований для знищення міжнародно визнаних прав людини та основоположних свобод».
Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам опублікував дослідження присвячене виборам у період пандемії COVID-19. Поширення пандемії вірусу COVID-19 значно вплинуло на процес надання публічних послуг, які є невід’ємними для інклюзивних суспільств, у тому числі і на виборчі процеси – про це йдеться у звіті опублікованому Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA).
Можливість суспільства підтвердити або усунути обраних представників у визначені конституцією терміни – це одна з фундаментальних демократичних цінностей та стандартів. Виборчий процес також має колективний і об’єднавчий характер, що суперечить заходам спрямованим на зменшення поширення вірусу COVID-19. Важливо прийняти рішення, які б уможливили функціонування демократичних інституцій у період надзвичайних ситуацій, таких як глобальна пандемія. Документ International IDEA містить рекомендації органам адміністрування виборів, урядовцям та представникам громадянського суспільства адміністрування виборів на тлі продовження поширення вірусу COVID-19.
Доступність
titleПозначити заголовки
zoom_outЗменшити
zoom_inЗбільшити
remove_circle_outlineЗменшити шрифт
add_circle_outlineЗбільшити шрифт
spellcheckЧитабельний шрифт
brightness_highЯскравіший контраст
brightness_lowТемніший контраст
format_underlinedПідкреслені посилання
font_downloadПозначити посилання
Скинути параметриcached