Верховна Рада прийняла законопроєкт про відновлення звітування політичних партій. 23 серпня Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроєкт № 9419-1. За прийняття цього законопроєкту проголосувало 309 народних депутатів України. Законопроєкт відновлює обов’язок політичних партій регулярно подавати фінансові звіти та поновлює повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо їх перевірки.

Законопроєкт був зареєстрований у Верховній Раді України у липні 2023 року народними депутатами України від усіх депутатських фракцій у парламенті.

Закон набуде чинності через 90 днів після його підписання Президентом, що, як очікується, станеться найближчим часом, враховуючи важливість закону для європейських прагнень України. Парламентські партії матимуть ще 90 днів для подання звітів за попередні періоди (партії, не представлені у Верховній Раді, матимуть 120 днів). Після цього НАЗК має перевірити всі отримані звіти протягом 90-денного строку.

Ще однією важливою і позитивною зміною, яку впроваджує цей закон, є зниження порогу для державного фінансування політичних партій з п’яти до трьох відсотків голосів виборців. Починаючи з наступного виборчого циклу, політичні партії, які отримають щонайменше три відсотки підтримки виборців на парламентських виборах, матимуть право на державне фінансування своєї статутної діяльності. Цей довгоочікуваний крок допоможе створити більш збалансовані умови для політичних партій, надаючи меншим політичним партіям додатковий доступ до ресурсів.

IFES в Україні вітає це рішення Верховної Ради та готова надалі надавати підтримку як НАЗК, так і політичним партіям з тим, щоб безперешкодно відновити процес подання партіями фінансових звітів.

Читайте більше за посиланням.

POLITICO: Російські ‘вибори’ на окупованих територіях України – це дешеве шоу. 16 серпня, інтернет-видання POLITICO опублікувало авторську статтю під заголовком, «Російські ‘вибори’ на окупованих територіях України – це дешеве шоу». Стаття була написана в співавторстві Пітером Ербеном, головним радником IFES та старшим директором IFES в Україні, та Гаральдом Єпсеном, старшим міжнародним радником в IFES в Україні.

10 вересня Росія планує провести регіональні та місцеві «вибори» на тимчасово окупованих територіях України. Автори статті підкреслюють, що ці «вибори», не будуть вільними та чесними – вони є постановними та проводяться Росією з метою пропаганди.

«Як і фіктивні «референдуми», проведені Росією у вересні 2022 року, коли вона нібито «офіційно» анексувала українські території, які навіть не перебувають під її повним контролем, майбутні російські «вибори» на окупованих територіях України є абсолютно незаконними та нелегітимними», зазначають автори статті.

У статті автори вказують на міжнародне право та виборчі стандарти, згідно з якими російські фейкові вибори можна вважати незаконними та нелегітимними, а також посилаються на нещодавній аналіз Громадянської мережі ОПОРА щодо планів Росії провести вибори на окупованій території України.

У липні Центральна виборча комісія України засудила плани Росії організувати та провести вибори на тимчасово окупованих українських територіях.

«Спроба організації та проведення цих виборів на тимчасово окупованих територіях України є продовженням цинічного зазіхання Росії на державний суверенітет і територіальну цілісність України, її державний устрій, закріплені в Конституції України», – йдеться у заяві ЦВК, опублікованій у липні.

Статтю Пітера Ербена та Гаральда Єпсена у виданні POLITICO можна прочитати тут.

ЦВК затвердила орієнтовні обсяги видатків для проведення повоєнних виборів у 2024 році. 7 серпня до Комісії надійшов лист Міністерства фінансів України з проханням надати необхідний бюджет для проведення виборів Президента України та народних депутатів України у разі прийняття такого рішення у 2024 році.

Українське законодавство, а саме Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та Конституція України забороняють проведення виборів в Україні під час дії воєнного стану, який було продовжено  до 15 листопада 2023 року.

Мінфін прокоментував  ЗМІ, що саме в процесі підготовки бюджетних прогнозів на 2025-2026 роки й оскільки державні кошти, необхідні для адміністрування президентських і парламентських виборів, є значними, Міністерство подало запит до ЦВК для прогнозування приблизних розрахунків цих витрат.

Згодом ЦВК затвердила кошторисні витрати, необхідні для проведення чергових президентських і парламентських виборів в Україні, якщо воєнний стан буде скасовано, та на місцеві вибори, якщо вони будуть призначені і проведені у 2024 році.

За розрахунками ЦВК, витрати, необхідні для проведення президентських виборів, становлять 5,4 млрд грн, для проведення парламентських виборів – 3,7 млрд грн. А 653,3 млн грн необхідно на місцеві вибори, якщо вони будуть призначені у 2024 році.

На думку ЦВК, ці оцінки є орієнтовними та можуть бути переглянуті, враховуючи остаточні наслідки збройної агресії Росії проти України. ЦВК заявила, що ініційовані Росією військові дії продовжують спричиняти руйнування критично важливих об’єктів, включаючи виборчу інфраструктуру, і значну міграцію населення.

Перший заступник Голови Верховної Ради про проведення виборів в умовах воєнного стану. 17 серпня, Перший заступник Голови Верховної Ради України, Олександр Корнієнко, заявив, що вважає неможливим проведення якісних виборів в Україні під час воєнного стану.

«Зараз неможливо провести вибори якісно з дотриманням усіх критеріїв, через проблеми з безпекою», – зазначив він.

За словами Корнієнка, зараз неможливо провести як день голосування, так і організувати виборчий процес в цілому. В умовах війни неможливо забезпечити рівні умови та рівний доступ до ресурсів під час виборчої кампанії для усіх кандидатів.

Він також вказав на три великі категорії громадян, для яких буде важко балотуватися на виборах або голосувати: переміщені громадяни за кордоном і в Україні та громадяни, які проходять військову службу.

Читайте більше за посиланням.

Стаття Української правди про те, чому проведення виборів зараз неможливе в Україні. 17 серпня, Українська правда опублікувала статтю під назвою «Майже прострочені. Чи розженуть депутатів і чи замінять міністрів?»

Авторами статті є журналісти Української правди Роман Романюк та Роман Кравець.

Вони зазначають, що у вівторок, 29 серпня, розпочнеться відлік останнього року дев’ятого скликання Верховної Ради. Згідно з Конституцією України, чергові вибори до Верховної Ради мали б відбутися в останню неділю жовтня цього року.

Через російську війну, що триває, нинішнє скликання Ради залишиться на посаді після 29 жовтня і до тих пір, поки не будуть призначені та проведені парламентські вибори після скасування воєнного стану. Цей парламент може мати найдовший строк повноважень за всю історію України.

Співрозмовники Української правди з різних політичних сил давно говорять про необхідність проведення парламентських виборів, навіть під час війни. З наближенням осені ці розмови набувають все більшої інтенсивності з новими обґрунтуваннями.

Автори статті намагаються з’ясувати, чи можна проводити вибори під час воєнного стану, чи є в них потреба та які наслідки вони матимуть для української демократії.

«Однак попри всі аргументи за оновлення Ради є кілька речей, які роблять його по суті неможливим», – пишуть автори. «Передусім йдеться про те, що жодні вибори фізично неможливо провести. Як верифікувати дані Реєстру виборців? Як проводити агітацію? Як забезпечити роботу ЦВК і комісій, адже в будь-яку дільницю може прилетіти?  Як голосувати, якщо цілий день буде повітряна тривога? Як проголосувати мільйонам виборців за кордоном?  Як проголосувати внутрішнім переселенцям, чиї документи та майно згоріли в Маріуполі, Волновасі, Мар’їнці чи Бахмуті? Зрештою, як голосувати мільйону мобілізованих воїнів, які тримають позиції від Куп’янська до Херсона? Покинути пости та йти на дільниці?»

Ці міркування, які ускладнюють і унеможливлюють проведення виборів під час війни та воєнного стану.

Прочитати статтю повністю можна тут.

ОПОРА поділилась результатами опитування щодо сприйняття мешканців окупованих територій України. 23 серпня Громадянська мережа ОПОРА опублікувала дослідження з такого питання, як сприймають українці, з під контрольованих територій, громадян України які залишилися на окупованих територіях Росією. Згідно з результатами дослідження, 76,6% респондентів сприймають мешканців окупованих територій як жертв обставин та заручників російських окупаційних сил. Також респондентів запитували  про їхнє ставлення до мешканців територій, окупованих російськими військами як після 24 лютого 2022 року, так і до тих, хто проживає в Криму та районах Донецької та Луганської областей, які перебувають під російською окупацією з 2014 року.

З повними результатами дослідження з коментарями ОПОРИ можна ознайомитися тут.

ОПОРА публікує дослідження на противагу наративів ультраправих політиків США, які підривають українську демократію. Також 23 серпня аналітики Громадянської мережі ОПОРА опублікували статтю під назвою «Зеленський скасував демократію: як ультраправі республіканці маніпулюють темою українських виборів».

Аналітики ОПОРИ дослідили, коли виникли дезінформаційні наративи про «диктатуру Зеленського» та «скасування виборів», хто долучився до дискредитаційної кампанії у Twitter та Facebook та які ключові дезінформаційні наративи про українські вибори поширюють у цих соціальних мережах. У статті робиться висновок, що результатом таких дезінформаційних кампаній є кілька тисяч твітів від розчарованих американців і реальні пропозиції припинити безпекову та фінансову допомогу Україні.

«Якщо через подібні кампанії суспільна підтримка України у США та інших країнах-партнерах буде поступово знижуватися, ми ризикуємо залишитися сам на сам із ворогом», – підкреслюють автори статті, яка вже доступна українською мовою. «Тож Україна має робити усе можливе, аби оперативно розвінчувати дезінформаційні наративи, які поширюють про неї в межах цієї та інших передвиборчих кампаній».