Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо відновлення звітування політичних партій. 9 серпня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт № 9419-1, який має на меті відновити регулярну фінансову звітність політичних партій. Ухвалення законопроєкту № 9419-1 у першому читанні є довгоочікуваним кроком на шляху до відновлення звітування політичних партій. Відсутність в Україні звітування політичних партій з початку 2020 року суттєво вплинула на прозорість політичного фінансування та підзвітність політичних партій.

Детальніше про цей законопроєкт ви можете прочитати в попередніх повідомленнях IFES в Україні тут.

Прийняття Верховною Радою законопроєкту № 9419-1 у першому читанні є значним кроком на шляху до забезпечення прозорості політичних фінансів в Україні. Відновлення звітності партій та повноважень НАЗК перевіряти ці звіти мають вирішальне значення для подальшого демократичного прогресу України. IFES в Україні також вітає положення законопроєкту, якими пропонується знизити поріг для отримання політичними партіями державного фінансування, що сприяє посиленню політичної конкуренції між ними та створенню рівніших правил гри.

Законопроєкт 9419-1 все ще може бути вдосконалений до другого читання. Детальніше про те, що може бути покращено, читайте тут.

Розгляд законопроєктів у Верховній Раді України зазвичай включає до трьох читань (однак остаточне прийняття законопроєкту можливе й після першого чи другого читання). Після остаточного прийняття законопроєкту парламентом, Президент має розглянути та підписати його, перш ніж він буде офіційно оприлюднений та набере чинності як закон.

Українська правда опублікувала статтю «Добровільні колаборанти Росії». 4 серпня Українська правда опублікувала статтю під назвою «Добровільні колаборанти Росії» у якій йдеться про варіанти проведення Україною люстраційної політики в контексті демократичного розвитку під час і після війни з Росією.

Матеріал був підготовлений Групою з питань правосуддя перехідного періоду Гарвардського та Торонтського університетів за сприяння Джеффа Денсі, Кетрін Сіккінк, Михайла Солдатенка та Патріка Вінка.

Автори статті проаналізували 40 люстраційних політик з 1985 по 2020 рік у Східній Європі та Центральній Азії та дослідили зв’язок між люстраційною політикою та покращенням ліберальної демократії.

Вони виявили, що люстраційна політика пов’язана з демократичним розвитком, що є аргументом на користь здатності цього механізму нейтралізувати загрози демократії. Але все залежить від того, наскільки справедливою є люстраційна політика і наскільки широко вона застосовується.

«Розв’язуючи проблему російських колаборантів та тих, кого підозрюють у колабораціонізмі, Україна стоїть перед складним вибором», – йдеться у статті. «Якщо вона досягне успіху у звільненні своїх територій, які тривалий час перебували під російською окупацією, таких як деякі частини Донецької та Луганської областей і, потенційно, АР Крим, то їй доведеться мати справу з десятками або навіть сотнями тисяч людей, які можуть підпадати під люстрацію. Але історичний досвід чітко показує, що незбалансована та колективна політика, яка не має належних критеріїв визначення небезпечних колаборантів або межує з «чистками», навряд чи матиме успіх і може призвести до зворотних наслідків, підриваючи ті самі демократичні інститути, які вона покликана зміцнити».

Автори зазначають, що для України важливо розробити критерії, які будуть спрямовані на осіб, що становлять загрозу демократичному порядку, та чия поведінка та зв’язки в минулому створюють обґрунтовані ризики того, що вони можуть продовжити або відновити просування російських агресивних інтересів на своїх відповідних посадах. Процес люстрації повинен бути максимально ізольований від потенційних політичних і корупційних інтересів, адже без визначених часових рамок і чітких критеріїв люстрація може легко стати свавільною і вразливою до зловживань.

Детальніше про дослідження та висновки авторів, що стосуються України, можна прочитати тут. Оригінальна версія цієї статті була опублікована виданням Foreign Affairs у червні 2023 року.

Посилення навичок з адвокації ВПО. З 24 по 25 липня Громадський холдинг «Група Впливу», багаторічний партнер IFES провели тренінг з адвокації для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Двадцять активних ВПО з різних регіонів України пройшли навчання з планування та втілення ефективних адвокаційних кампаній для просування та захисту прав та інтересів ВПО у теперішніх громадах.

Навчання було розроблено у балансі теорії та практики через використання методології активної участі та творчого викладання, спрямованих на сталі результати. Програма тренінгу охоплювала компоненти адвокаційної кампанії, особливості адвокаційної комунікації, залучення зацікавлених сторін і партнерів, а також місцеву участь. Особливу увагу було приділено співпраці з органами місцевого самоврядування, навчанню інструментів адвокації, таких як звернення громадян, запити на публічну інформацію, електронні петиції та участь ВПО у процесах прийняття рішень.

«З усіх куточків України зібрались активні ВПО, які змінюють як своє, так і життя громад на краще, – зазначила Валентина Миколаївна, учасниця тренінгу, – програма була дуже насиченою, інформативною та інтенсивною».

IFES та Група Впливу через скоординовані зусилля підтримують громади ВПО та посилюють їхнє залучення до регіональних та національних програм в Україні через освітні та інформаційні кампанії.

Більше читайте на сайті IFES в Україні тут.

Проєкт ЦВК щодо забезпечення доступності голосування для людей з інвалідністю. 26 липня представники Центральної виборчої комісії (ЦВК) взяли участь у виїзному засіданні Ради безбарʼєрності, консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України, яке відбулося у м. Вінниця за головування Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

На цьому засіданні, міністерства та органи місцевого самоврядування презентували свої флагманські проєкти щодо безбар’єрності.

Член ЦВК Сергій Постівий представив проєкт ЦВК, спрямований на покращення доступності волевиявлення для людей з інвалідністю та іншим порушеннями здоровʼя.

ЦВК пропонує забезпечити виборців з інвалідністю та іншими порушеннями здоров’я пристосованими пристроями та іншими допоміжними засобами для самостійної реалізації ними своїх конституційних прав без допомоги третіх осіб. Крім того, ЦВК пропонує створити безбар’єрні виборчі дільниці для голосування всіх громадян. Для цього можуть знадобитися законодавчі зміни.

«Зараз наші військові роблять все для того, щоб в Україні знову проводились вибори» – зазначив пан Постівий. «Ми ж маємо зробити все, щоб всі наші виборці, зокрема люди з інвалідністю, серед яких, на жаль, буде чимало військових, могли вільно та безбар’єрно обирати».

Дізнатися більше про проєкт можна на сайті ЦВК за цим посиланням.

Законність проведення виборів під час воєнного стану. 28 липня Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у коментарі українським ЗМІ зазначив, що Конституція України не містить прямої заборони на проведення виборів під час воєнного стану. «Такої заборони в Конституції немає», – сказав пан Стефанчук. «Така заборона міститься в Законі України “Про правовий режим воєнного стану”. І тому конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає. Але є друга важлива річ … треба обрати баланс», – зазначив він.

Однак юристи-конституціоналісти та експерти стверджують, що Конституція дійсно забороняє проведення парламентських виборів в умовах воєнного стану. Водночас Конституція України справді не містить прямої заборони на проведення президентських та місцевих виборів під час воєнного стану – заборона на ці вибори міститься в Законі України «Про правовий режим воєнного стану».

Федір Веніславський, нинішній народний депутат і колишній представник президента Зеленського в Конституційному Суді, зазначив в інтерв’ю ВВС Україна, що хоча Конституція прямо не забороняє проведення виборів під час воєнного стану, «шляхом тлумачення можна казати, що Конституція передбачає, що вибори під час дії воєнного стану не проводяться». Він наполягає на тому, що комплексне тлумачення Конституції у поєднанні із законодавством (Законом України «Про правовий режим воєнного стану»), а не ізольоване тлумачення цього питання, дає відповідь: парламентські вибори не можуть проводитися під час воєнного стану.

З Федором Веніславським погоджуються й інші авторитетні експерти з виборчого права та процесу.

Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, зазначає: «Конституція забороняє фактично припиняти повноваження парламенту та продовжує його, з метою забезпечення безперервності влади […]. Таким чином, вона унеможливлює проведення парламентських виборів [під час воєнного стану], які мали б відбутися в цьому році в останню неділю жовтня».

Юлія Кириченко, член правління та керівниця проєктів з конституційного права Центру політико-правових реформ, зазначила, що воєнний стан допускає обмеження низки основоположних прав людини, зокрема свободи слова та зібрань, тоді як вибори мають бути вільними та прозорими. З огляду на ці обставини та обмеження, забезпечення справді демократичних виборів під час воєнного стану є неможливим.

3 серпня Руслан Стефанчук заявив, що без забезпечення участі у виборах військовослужбовців та осіб, які виїхали й знайшли тимчасовий притулок в інших країнах, а також без гарантування безпеки, виборчий процес неможливий. Він також стверджує, що існує потреба в юридичному роз’ясненні з боку парламенту щодо типу парламентських виборів, які будуть проведені після перемоги України.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов також висловився проти можливості проведення виборів під час воєнного стану, посилаючись на необхідність забезпечення прав військовослужбовців та українських виборців за кордоном в інтерв’ю Українській правді.

Ви можете прочитати інтерв’ю Олексія Данілова Українській правді тут.

Верховна Рада України висловилася проти визнання російських псевдовиборів на окупованих територіях. 9 серпня Верховна Рада прийняла звернення до парламентів та урядів іноземних держав і міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей із закликом не визнавати легітимність будь-яких «виборів» на тимчасово окупованих частинах України, а також органів, що їх організовують. Незаконні «вибори» призначені Росією на 10 вересня на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

У зверненні Ради наголошується, що «чергове намагання Росії виправдати незаконну спробу анексії тимчасово окупованих нею частин території України свідчить про її небажання завершити збройну агресію проти нашої держави та намір продовжувати загарбницьку неоколоніальну політику щодо країн-сусідів».

Верховна Рада закликає міжнародні моніторингові організації ігнорувати потенційні запити Росії щодо направлення спостерігачів на місцеві «вибори» в тимчасово окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

ОПОРА оприлюднила правовий аналіз законопроєкту № 8310 щодо інформаційного забезпечення виборів та правил ведення передвиборної агітації. 3 серпня Громадянська мережа ОПОРА опублікувала на своєму сайті аналітичну статтю під назвою «Медіа та вибори: історія, нововведення, перспективи» У статті міститься правова оцінка ОПОРИ законопроєкту № 8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації».

ОПОРА робить висновок, що запропоновані зміни у законопроєкті № 8310 загалом є позитивним кроком у правовому регулюванні правил передвиборної агітації. На думку ОПОРИ, ця редакція законопроєкту може бути рекомендована до розгляду в першому читанні Верховною Радою. Аналіз свідчить, що деякі положення законопроєкту можна вважати суперечливими та такими, що потребують уточнення, а також внесення змін до інших суміжних законів.

Законопроєкт № 8310 був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2022 року. 15 березня цього року Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував його до прийняття парламентом у першому читанні.

Окрім юридичного аналізу, стаття висвітлює інші напрямки діяльності Громадянської мережі ОПОРА у сфері медіа та виборів, наприклад, в організації та проведенні круглих столів з питань публічної політики, які було проведено спільно з IFES в Україні.

Більше про діяльність ОПОРИ у сфері медіа та виборів читайте тут.