Демократична Україна – проведення виборів після війни. 5 грудня у Києві відбувся XII Форум розвитку громадянського суспільства «ЩО ДАСТЬ НАМ СИЛУ», організований Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадянського почину «Єднання».

В ході дискусії усі спікери погодилися, що проведення виборів в Україні є несумісним із умовами воєнного стану та війною, що триває. Учасники дискусії також обговорили основні виклики, зокрема організацію голосування за кордоном та гарантування права голосу для українців, які були змушені переїхати за кордон через війну.

Спікерами заходу були Олександр Корнієнко, перший заступник Голови ВРУ; Віталій Плукар, заступник Голови Центральна виборча комісія; Сергій Савелій, старший спеціаліст з політичних та правових питань IFES в Україні та Олексій Рєпік, керівник проєктів Громадянська мережа ОПОРА. Олександр Клюжев, експерт з реформування виборчого законодавства IFES в Україні, модерував дискусію.

«Міжнародних стандартів, які б зазначали, що є обов’язок гарантувати право голосу громадянам за кордоном немає, є рішення ЄСПЛ, що це суверенне право кожної держави», – зазначив Сергій Савелій. «За різними даними, близько 4 мільйонів українців виїхали за кордон лише після початку повномасштабного вторгнення. Тож постає питання легітимності. Якщо ми повноцінно не забезпечимо можливість проголосувати внутрішньо та зовнішньо переміщеним особам, а це разом близько чверті населення країни, то ми можливо буде поставити під сумнів легітимність влади, обраної на післявоєнних виборах».

Учасники також обговорили безпекові виклики для повоєнних виборів та реформування законодавства з метою їх демократизації.

В Україні зареєстровано законопроєкт про лобіювання. 13 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України (КМУ) зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» (реєстр. № 10337). Даний законопроєкт був поданий Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) до КМУ 23 листопада 2023 року. Ухвалення в Україні закону, який регулюватиме лобіювання, є невід’ємною умовою щодо початку переговорів про членство України в Європейському Союзі (ЄС). Зареєстрований законопроєкт в його нинішній редакції вже є позитивним кроком для України, проте законопроєкт варто покращити шляхом внесення додаткових поправок, в тому числі завдяки активній участі українського громадянського суспільства.

IFES в Україні вітає Україну з цим суттєвим кроком вперед ня шляху до членства в ЄС, навіть не зважаючи на розпал затяжної злочинної агресивної війни Росії. Ми вдячні українському громадянському суспільству за значні зусилля, спрямовані на вдосконалення законопроєкту ще до його реєстрації, а саме за активну участь в громадських обговореннях, зустрічах на високому рівні та за вихід із публічною заявою, яку підписали 250 громадських організацій (ГО). Ми сподіваємося, що тижні палких дебатів, які передували реєстрації цього законопроєкту, стануть ще одним нагадуванням про важливість якнайшвидшого ухвалення в Україні законопроєкту про публічні консультації.

Представниця IFES в Україні прокоментувала виклики для післявоєнних виборів в Україні. Аліса Шушковська, керівниця відділу з політичних та правових питань та старша радниця IFES в Україні, дала коментар для латвійського інтернет-видання, ir.lv, у статті під назвою «Тріумф демократії чи тріумф здорового глузду?».

По-перше, пані Шушковська наголосила на викликах щодо організації голосування для громадян за кордоном. За оцінками Управління Верховного комісара ООН з прав людини, понад шість мільйонів людей емігрували з України через війну Росії проти України. До цієї цифри додаються економічні мігранти, які вже виїхали на заробітки до інших країн ще до початку війни. Пані Шушковська зазначила, що українське законодавство дозволяє громадянам за кордоном голосувати у дипломатичних та консульських установах, однак вони не здатні будуть вмістити таку велику кількість людей.

По-друге, до виборчих списків автоматично включаються лише особи, які офіційно перебувають на консульському обліку, а таких близько 500 000, і це далеко не відображає кількість усіх українських виборців за кордоном. «Україні потрібна комплексна реформа щодо голосування за кордоном. Без неї мільйони людей будуть фактично позбавлені права голосу», – каже пані Шушковська. «Це також вплине на легітимність результатів виборів».

Українське громадянське суспільство презентувало Маніфест миру. 8 грудня Громадянська мережа ОПОРА в рамках проєкту «Маніфест сталого миру» провела вебінар на тему «Що робити з Росією після нашої перемоги». Як було зазначено під час вебінару, маніфест ставить дві основні цілі на післявоєнне майбутнє: покарання Росії через міжнародний трибунал та відшкодування всіх моральних і матеріальних збитків, завданих Україні війною Росії.

Автори маніфесту наголосили, що Росія століттями використовувала війни та воєнні злочини як засіб досягнення своїх цілей. У міжнародному праві існує щонайменше три фактори, які стосуються відповідальності за ведення війни.

Перший з них – це дії російського керівництва, що призвели до нападу на суверенну країну з метою захоплення та контролю над українськими територіями. Викликом для покарання у такому випадку є імунітет цих посадовців. Україна виступає за альтернативний механізм, а саме міжнародний трибунал. Наразі вже формується коаліція країн, що складається з 29 держав, готових підтримати цей правовий механізм.

Другий рівень – відповідальність за воєнні злочини. Міжнародний кримінальний суд вже розглянув кілька справ щодо воєнних злочинів, однак його можливості обмежені. «У кращому випадку вони візьмуть кілька десятків справ, і це ще далеко не весь спектр», – зазначалося під час дискусії. «Більше 10 000 воєнних злочинів складно розглянути навіть у найкращій правовій системі». Використання гібридного механізму, за участі українських та міжнародних судів, дозволило б охопити тисячі справ.

Третій аспект – це злочин геноциду, який найбільш складний у доведенні. Міжнародний кримінальний суд, маючи відповідну юрисдикцію, повинен відігравати життєво важливу роль у розслідуванні цих злочинів.

Інший блок презентації вебінару стосувався відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої Україні Російською Федерацією. На думку експертів-учасників, необхідно провести роботу в рамках нормативно-правової бази обох країн та Європейського Союзу, щоб зробити можливим заморожування російських активів та використання коштів з цих рахунків як компенсацію втрат України.

Автори переконані, що реалізація ідей, висвітлених у маніфесті, дозволить запобігти майбутній агресії та забезпечити сталий мир заради добробуту всіх людей в Україні та Європі.

Читайте повний текст документу за посиланням.

У Харкові відкрився Центр виборчого права. У Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого відкрили Центр виборчого права на базі навчально-практичної аудиторії «Модельна виборча дільниця» для вивчення та відпрацювання основних етапів проведення виборів та виявлення виборчих правопорушень.

Це вже третя навчальна аудиторія, відкрита за сприяння ОПОРИ та Міжнародної фундації виборчих систем IFES.

Перша в Україні модельна виборча дільниця була відкрита у Львівському державному університеті внутрішніх справ у 2020 році. Друга дільниця була створена на базі Донецького державного університету внутрішніх справ у місті Маріуполі, але через повномасштабне вторгнення Росії наразі знищена. Відкриття модельної виборчої дільниці у Харкові планувалось у березні 2022 року, але її довелося відкласти через вторгнення Росії, і вона відкрилася лише нещодавно.

За словами Павла Романюка, радника з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА, доцента кафедри конституційного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, навчальна аудиторія «Модельної виборчої дільниці» складається з двох частин: Центру виборчого права, ініційованого університетом, де проводяться круглі столи та інші публічні заходи; та практичної аудиторії, яка дозволяє працювати в групах та має відповідні інструменти для проведення слідчих дій.

Читайте більше за посиланням.

Голова ЦВК долучився до підсумкового засідання Ради безбар’єрності. 11 грудня Голова ЦВК Олег Діденко взяв участь у засіданні Ради безбар’єрності, присвяченій питанням доступності голосування для людей з інвалідністю та порушеннями здоров’я.

Захід пройшов під головуванням Премʼєр-міністра Дениса Шмигаля та за участі Першої леді Олени Зеленської.

Учасники презентували результати реалізації безбар’єрних проєктів та поділилися планами на наступний рік. У липні на засіданні Ради з питань безбар’єрного середовища ЦВК запропонувала законодавче врегулювання питання забезпечення виборців з інвалідністю пристроями та іншими засобами для самостійної реалізації їхніх конституційних прав без допомоги третіх осіб.

За підтримки IFES в Україні ЦВК продовжує вивчати європейські практики безбар’єрного голосування.

Участь у заході також взяли Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, міністри, голови профільних комітетів Верховної Ради, офіційні представники ООН в Україні, представники судової влади, міжнародних організацій, високоповажні посли Європейського Союзу і Канади, начальники обласних військових адміністрацій, а також представники громадянського суспільства. 

Детальніше можна ознайомитися із запропонованою інформацією тут.

«Вибори після війни»: Конкурс творчих робіт для молоді. Творчий конкурс «Вибори після війни» був організований Центральною виборчою комісією та IFES в Україні з метою залучення молоді до аналізу проблем, пов’язаних з організацією виборів у післявоєнній Україні, шляхом вивчення теорії виборчого права та процесу виборів, дослідження законодавства про вибори та референдуми в Україні, а також міжнародного досвіду проведення виборів.

Випускники курсу з громадянської освіти для закладів вищої освіти IFES «Демократія: Від теорії до практики» та студенти-правники, які проходять курс IFES з вирішення виборчих спорів, представили свої творчі роботи до конкурсу в період з 27 липня по 30 жовтня.

Творчі роботи переможців розміщені на сайті ЦВК.

На початку 2024 року переможці матимуть можливість ознайомитися з роботою ЦВК, поспілкуватися з членами Комісії та відвідати Комісію, місце де приймаються рішення про проведення виборів та референдумів і встановлюються їхні результати.

IFES провела семінар BRIDGE з цифрових технологій. 27-30 листопада IFES в Україні та Центр управління навчанням учасників виборчих процесів провели чотириденний тренінг «Розбудова ресурсів у сфері демократії, врядування та виборів» або BRIDGE під назвою «Цифрові технології та вибори».

Семінар зібрав представників із ЦВК, Верховної Ради та Міністерства цифрової трансформації.

Учасники дізналися про переваги та недоліки впровадження онлайн-реєстрації виборців, електронного голосування за допомогою машин, рішень для голосування в інтернеті та використання технологій у системах управління результатами. Семінар також покращив знання учасників щодо інформаційно-комунікаційних технологій, які застосовуються для реалізації виборчих прав молоддю, жінками, людьми з інвалідністю, внутрішньо переміщеними особами, військовослужбовцями та виборцями, які перебувають за межами країни. Інтерактивний тренінг розширив знання учасників про виборчі технології, які використовуються для ідентифікації та верифікації виборців, голосування та реєстрації результатів виборів.

Особливим елементом семінару став детальний аналіз прикладів із багатьох країн, що пояснюють як впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології на виборах, так і наслідки неналежного використання виборчих цифрових технологій у різних політичних та соціально-економічних контекстах.

IFES та Спільний навчальний центр IFES-ЦВК продовжуватимуть сприяти професійному розвитку всіх учасників виборчого процесу в умовах воєнного часу, аби забезпечити ефективне використання цифрових технологій під час виборчих процесів після війни.

Більше інформації про семінар тут.

IFES в Україні презентувала посібник для студентів. В рамках навчального курсу IFES з вирішення виборчих спорів IFES в Україні опублікувала новий посібник, який допоможе студентам у підготовці аналітичних та дослідницьких проєктів.

Студентський дослідницький проєкт є невід’ємною частиною курсу вирішення виборчих спорів і охоплює питання від проведення організації виборів до правопорушень у галузі виборчого права та їх запобіганню. Завдяки цьому проєкту та інтерактивним вправам курсу студенти розвивають навички вирішення виборчих спорів як майбутні фахівці у сфері права та виборів. Розглядаються та висвітлюються питання критичного мислення, відповідального прийняття рішень, ефективної комунікації та співпраці, а також лідерських навичок.

Посібник був розроблений авторами з Львівського національного університету імені Івана Франка за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та допомоги Великої Британії, а також за участі викладачів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Доступ до посібника за покликанням.