Українське громадське суспільство вимагає прозорих публічних консультацій щодо законодавства про лобіювання. 6 листопада Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало на своєму вебсайті проєкт Закону «Про доброчесне лобіювання і адвокацію в Україні» та проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства у сфері здійснення лобіювання та адвокації» (далі – законопроєкти). З того часу громадянське суспільство в Україні жваво обговорює обидва законопроєкти.

30 листопада понад 150 українських громадських організацій, серед яких Громадянська мережа ОПОРА, Рух ЧЕСНО та Центр політико-правових реформ, опублікували заяву, в якій закликали Кабінет Міністрів повернути внесені НАЗК законопроєкти на доопрацювання. Вони також закликали органи державної влади забезпечити проведення додаткових відкритих та інклюзивних консультацій щодо даних законопроєктів до кінця 2023 року та врахувати у їх положення рекомендації  обговорень громадянського суспільства, Ради Європи та взяти до уваги міжнародні стандарти.

У заяві зазначається, що діяльність громадських організацій та адвокація повинні бути вилучені з-під сфери дії регулювання запропонованих законопроєктів.

Громадські організації закликали Верховну Раду невідкладно ухвалити у другому читанні проєкт Закону України «Про публічні консультації», який містить положення про обов’язковість проведення публічних консультацій з громадськістю щодо будь-яких законопроєктів, поданих народними депутатами. Остаточне ухвалення закону Верховною Радою вимагає проходження трьох читань.

Більше про позицію українського громадянського суспільства щодо запропонованого законодавства про лобіювання можна прочитати за цим посиланням.

Громадські організації продовжують обговорювати виклики післявоєнних виборів. У листопаді розпочалася серія публічних онлайн-дискусій, присвячених першим післявоєнним виборам в Україні. IFES повідомляла про початок публічних обговорень у попередньому Виборчому бюлетені.

20 та 23 листопада обговорення були присвячені реалізації виборчих прав українців, які переїхали за кордон, та забезпеченню безпеки під час виборів. 28 листопада учасники висловлювали думки та обговорювали терміни проведення перших післявоєнних виборів.

З метою сприяння повноцінному та інклюзивному діалогу з українським суспільством щодо цих питань, пов’язаних з підготовкою до перших післявоєнних виборів, Центр політико-правових реформ, IFES в Україні та Громадянська мережа ОПОРА планують розробити єдину позицію громадянського суспільства з цієї теми.

Низка публічних дискусій, присвячених встановленню рішень щодо післявоєнних виборів, триватиме до середини грудня та стануть основою цієї позиції громадянського суспільства.

Дискусії проводяться у співпраці з Національним демократичним інститутом та загальнонаціональною ініціативою Інституту «Республіка» під назвою «Активна Громада».

Продовжено строк подання документів на конкурс на посаду голови НАЗК. Конкурсна комісія з відбору нового голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) продовжила термін подання документів від кандидатів ще на три тижні – до 17:00 22 грудня (за київським часом).

Таке рішення було прийнято 30 листопада. Засідання комісії можна переглянути за посиланням.

Основною причиною перенесення термінів стала низька кількість отриманих станом на 30 листопада заявок (23 заявки, як було озвучено під час засідання комісії). Комісія взяла до уваги також фактор війни, адже потенційним кандидатам, особливо військовослужбовцям, могло забракнути часу аби зібрати і надіслати всі необхідні документи.

Також заявники, які вже подали документи, зможуть до 22 грудня доопрацювати і подати на заміну свої пакети документів. 

Читайте більше на сайті НАЗК.

Дослідження: «Ґендерний баланс у прийнятті рішень в українських медіаорганізаціях». 20 листопада громадська організація «Жінки в медіа» за підтримки IFES у співпраці з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко презентували результати дослідження «Ґендерний баланс у прийнятті рішень в українських медіаорганізаціях».

Результати дослідження можуть використовуватися із метою посилення політик гендерної рівності як для органів влади всіх рівнів, так і на рівні окремих медійних організацій. Вони надають допоміжні дані для впровадження державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

За результатами дослідження виявлено, що жінки обіймають більшість керівних посад в органах редакцій, водночас серед власників ЗМІ переважають все ж чоловіки. Хоча жінки становлять 41% на керівних посадах, дані свідчать про регіональні відмінності. У кожній п’ятій регіональній редакції немає жодної жінки на керівних посадах. Третина опитаних працівників ЗМІ заявили, що в їхніх організаціях немає політики рівності чи антидискримінації. Однак, навіть якщо така політика наявна, часто в редакціях не зустрічається механізм для її реалізації або звернень щодо її порушень.

Це дослідження є однією з перших спроб в Україні оцінити гендерну репрезентацію на керівних позиціях у медіа та в рамках якого було опитано 173 представниці і представників 168 українських медіа.

Опитування ґрунтується на показниках, які застосовує Європейський інститут із гендерної рівності (European Institute for Gender Equality (EIGE).

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися тут.

Зміцнення прав жінок в Україні: Виступ Пітера Ербена під час Сьомого Українського Жіночого Конгресу. 22 листопада на Сьомому Українському Жіночому Конгресі, присвяченому жіночому виборному лідерству, Пітер Ербен, Головний радник IFES та Старший директор IFES в Україні, наголосив на необхідності забезпечення та посилення 40-відсоткової гендерної квоти для участі жінок у всіх виборних органах, зокрема й у Верховній Раді.

Перша леді України Олена Зеленська щиро привітала всіх учасників Конгресу, незабаром після чого відбулася презентація пана Ербена на тему «Політична участь жінок».

Він зазначив про те, як політичні партії повинні працювати в напрямку більшої рівності і як закони повинні бути адаптовані для того, щоб дозволити жінкам, які повертаються з-за кордону, брати участь у державній політиці.

На завершення пан Ербен сказав: «Разом ми повинні ефективно впроваджувати 40-відсоткову гендерну квоту. Україна від цього лише виграє».

Повну версію виступу пана Ербена та результати панельної дискусії можна переглянути за посиланням.

Обговорення виборчих прав у контексті перехідного правосуддя. 24 листопада IFES в Україні взяв участь у дискусії «Виборчі права в контексті перехідного правосуддя», організованій спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Радою Європи.

Почесний президент Венеціанської комісії Каарло Туорі представив загальний огляд рекомендацій щодо законодавства, яке обмежує участь у прийнятті державних та урядових рішень осіб, пов’язаних із забороненими політичними партіями. Рекомендації були сформульовані у Спільному висновку Венеціанської комісії та Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ/БДІПЛ) щодо українського законопроєкту № 9081.

«Ми повністю згодні з оцінкою, наданою Венеціанською комісією та БДІПЛ у спільному аналізі законопроєкту № 9081», – заявив Гаральд Єпсен, старший міжнародний радник IFES в Україні. Він підкреслив, що обмеження виборчого права осіб, пов’язаних з партіями, діяльність яких заборонена судом, має бути крайнім заходом і застосовуватися лише до осіб, участь яких, як кандидатів у майбутніх виборах, продовжує становити серйозну загрозу для нормального функціонування демократичної держави або національної безпеки. Він нагадав, що існують альтернативи законодавчому обмеженню права громадян України балотуватися на виборах, які можна розглянути. Якщо політичні партії приймуть рішення висунути особу, яка в минулому була пов’язана із забороненою партією, ця інформація може бути включена в офіційну біографію кандидата і навіть надрукована у виборчому бюлетені на майбутніх виборах. Тоді українські виборці зможуть вирішити шляхом голосування, чи хочуть вони, щоб така особа представляла їх у місцевому або національному представницькому органі, чи ні.

Олександр Клюжев, експерт з питань реформування виборчого законодавства IFES в Україні, також взяв участь у дискусії.

Учасники обговорили серед іншого такі теми:

• Значення застосування заходів перехідного правосуддя для визначення обсягу виборчих прав громадян;
• Вплив російської окупації на забезпечення політичних прав у післявоєнний період; та
• Пошук альтернатив обмеженню виборчих прав громадян.

Щоб ознайомитися зі спільним висновком Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо законопроєкту № 9081 перейдіть за посиланням.

Тренінг для суддів, які розглядають справи про порушення у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній. IFES продовжує співпрацювати з Національною школою суддів України (НШСУ) з метою підготовки суддів, які розглядають справи про порушення у сфері фінансуванняполітичних партій та виборчих кампаній.

28 листопада IFES Україна та НШСУ провели перший регіональний тренінг «Розгляд справ про адміністративні та кримінальні правопорушення у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній» для 18 суддів з Київської, Черкаської, Чернігівської, Сумської та Житомирської областей.

У вересні судді завершили програму підготовки тренувань IFES та НШСУ з політичних справ та справ, пов’язаних з фінансуванням виборчих кампаній, які наразі навчають своїх колег-суддів.

«Відповідальність та прозорість політичних партій є необхідною умовою зміцнення демократичних процесів в Україні на шляху до членства в ЄС», – зазначив Пітер Ербен у своєму вітальному слові. «Для IFES в Україні особливо важливо належним чином підготувати суддівський корпус до розгляду справ щодо політичного фінансування до того, як НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) та Національна поліція помітять порушення у звітах, які політичні партії почнуть подавати вже наступного року», – додав він.

Більше про тренінг читайте тут.

Міжнародна конференція щодо ролі центрів підготовки учасників виборчого процесу. 28 листопада у Страсбурзі, Франція, відбулася дводенна міжнародна конференція «Удосконалення виборчих процесів та виборів: Роль тренінгових центрів для виборчих процесів».

Україну представляв член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко, а також представники IFES в Україні та Громадянської мережі ОПОРА. У конференції взяли участь представники виборчого циклу Ради Європи, зокрема Парламентська асамблея, Конгрес місцевих і регіональних влад і також Венеціанська комісія. До  конференції долучилися й представники органів адміністрування виборів та центрів підготовки і міжнародних неурядових організацій з держав-членів Ради Європи.

Учасники конференції поділилися загальним досвідом та конкретними успішними виборчими практиками, обговорили вплив виборчих тренінгів та їхнє значення і розвиток правової виборчої культури. Крім того, на заході підіймалися теми викликів, використання технологій та глобальних тенденцій у виборчому процесі.

Пан Гевко зазначив, що наразі в Україні запускається онлайн-курс для офіційних спостерігачів за виборами. Окремий онлайн-курс, присвячений національним референдумам, також буде ініційований спільно з IFES в Україні.

Член ЦВК повідомив, що розпочато роботу над комунікаційною стратегією для перших післявоєнних виборів в Україні, яка буде розроблена спільно з Офісом Ради Європи в Україні, IFES в Україні та Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA).

Під час конференції Євгенія Павловська представила діяльність спільного Тренінгового центру IFES та ЦВК, а також дослідження щодо кращих практик, викликів та підходів до навчання органів адміністрування виборів в Україні.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися тут.