ЦВК бере активну участь у процесі підготовки набуття Україною членства в ЄС. З 17 по 19 вересня заступник голови Центральної виборчої комісії (ЦВК) Віталій Плукар у складі української делегації взяв участь у двосторонній скринінговій зустрічі за переговорним розділом 23 «Судова влада та основоположні права» у межах переговорного процесу щодо членства України в Євросоюзі. Українську делегацію очолила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністр юстиції України Ольга Стефанішина. Захід відбувся у Брюсселі, у змішаному форматі, тож інші представники ЦВК як експерти долучилися до нього онлайн.

Напередодні цієї зустрічі ЦВК надала письмові відповіді на питання Європейської комісії та розробила презентаційні матеріали про стан наближення законодавства України до актів ЄС у відповідній сфері. На скринінговій зустрічі обговорювались зокрема питання забезпечення виборчих прав громадян ЄС, а саме – участі у виборах до Європарламенту та місцевих виборах.

Плукар презентував учасникам заходу стан відповідності українського законодавства праву ЄС з указаних питань, окреслив основні засади організації підготовки та проведення загальнонаціональних і місцевих виборів в Україні. Він також зауважив, що вступ України до ЄС потребує врегулювання на законодавчому рівні питань участі громадян ЄС, які проживають на території України, у місцевих виборах, а також виборах до Європарламенту.

Головуючий на зустрічі від Європейської комісії Марк Джорна, керівник відділу в Генеральному директораті з питань юстиції та захисту прав споживачів (DG JUST), високо оцінив доповіді української сторони щодо адаптації законодавства за розділом 23 «Судова влада та основоположні права» та пообіцяв, що Україні будуть надані документи й інша необхідна допомога для подальшої гармонізації з правом ЄС.

ЦВК ухвалила рішення про часткове відновлення функціонування ДРВ. Центральна виборча комісія продовжує проводити роботу щодо відновлення функціонування Державного реєстру виборців (ДРВ) з урахуванням безпекових викликів, пов’язаних з повномасштабним вторгненням Росії. Так, у 2022 та 2023 роках Комісія вжила необхідних технологічних та організаційних заходів, спрямованих на його відновлення; 22 грудня 2023 року ЦВК ухвалила рішення про відновлення функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Державний реєстр виборців» у частині періодичної актуалізації (періодичного поновлення) бази даних ДРВ.

У процесі реалізації цього рішення було виявлено понад 11,5 мільйонів випадків зміни виборчої адреси виборців, що становить понад 33% записів про виборців у базі даних Реєстру. Також установлено близько 33 тисяч випадків перейменування та понад 3 тисячі – найменування нових вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів, кутків тощо). Окрім того, під час обробки відомостей періодичного поновлення виявлено майже 87 тисяч нових житлових будинків, яким присвоєно номери і які не віднесено до меж жодної виборчої дільниці, утвореної на постійній основі. Також, за наявною в Комісії інформацією, на сьогодні зруйновано або пошкоджено понад 7,5 тисяч приміщень для голосування та/або приміщень ДВК.

Крім того, з набранням чинності Законом України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», низка населених пунктів змінили свій статус. Тому на сьогодні потребує актуалізації інформація щодо близько 14 тисяч виборчих дільниць, утворених на постійній основі, що становить 43% від загальної їхньої кількості, що обліковуються в Реєстрі.

Відтак 20 вересня ЦВК ухвалила рішення про відновлення функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Державний реєстр виборців» у частині обліку виборчих дільниць, що існують на постійній основі. При цьому він відбуватиметься без участі органів ведення Реєстру, що не функціонують через бойові дії на відповідній території або її тимчасову окупацію Російською Федерацією. Окрім того, районні військові адміністрації, районні у місті Києві державні адміністрації, виконавчі комітети міських рад міст протягом трьох місяців з дня прийняття цієї постанови мають забезпечити надання органам ведення Реєстру відомостей, а також документів або їхніх копій, необхідних для формування відповідних подань.

Також Комісія визначила відповідні завдання органам ведення та регіональним органам адміністрування ДРВ, а також Службі розпорядника Державного реєстру виборців Секретаріату ЦВК.

Регіональне обговорення «Повоєнні вибори: питання підготовки та реалізації». 27 вересня, у Львові, Центр політико-правових реформ разом із Громадянською мережею ОПОРА та у партнерстві з Львівським національним університетом імені Івана Франка організували регіональне обговорення під назвою, «Повоєнні вибори: питання підготовки та реалізації». У дискусії взяли участь представники місцевої влади, експерти, науковці, журналісти і представники громадянського суспільства. Учасники онлайн мали змогу як поставити питання доповідачам, так і поділитися власними міркуваннями за темою.

ЦППР у співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні та Громадянською мережею ОПОРА активно працювали над темою повоєнних виборів. Експертами були напрацьовані наступні розділи до Білої книги підготовки та проведення повоєнних виборів:

1. Відтермінування виборів та встановлення неможливості організації і проведення виборів на окремих територіях;
2. Територіальна організація виборів;
3. Пасивне виборче право: обмеження та умови реалізації.

Тема повоєнних виборів є надзвичайно чутливою та актуальною для українського суспільства та потребує залучення громадськості. Відтак, Центром політико-правових реформ ініційовано низку регіональних громадських обговорень, останнє з яких і відбулося 27 вересня у м. Львів.

Стаття ОПОРИ: Кому і як можна обмежувати право балотуватися в постконфліктний період? 16 вересня Громадянська мережа ОПОРА опублікувала статтю «Кому і як можна обмежувати право балотуватися в постконфліктний період?». У дослідженні розглядаються обмеження, які мають бути накладені на осіб, що співпрацюють з російським ворогом у воєнний час, обговорюються юридичні аргументи, які необхідно враховувати, та досліджуються різні підходи до обмеження політичних прав, такі як судовий контроль та заборона політичних партій. У статті також представлено досвід інших країн, які зіткнулися зі схожими ситуаціями.

На думку авторів статті:

• такі обмеження мають відповідати принципу пропорційності та спиратися на індивідуальне засудження і встановлення вини за серйозне правопорушення або визнання особи недієздатною;
• держава повинна обґрунтувати, чому засудження за правопорушення конкретного виду або тяжкості потребує обмеження виборчих прав;
• орган, який встановлюватиме обмеження, повинен мати достатні гарантії незалежності й неупередженості, бути стійким до політичного впливу, а також не мати безмежної дискреції при встановленні фактичних обставин, першочергово таким органом є суд;
• необхідно забезпечити розумний строк дії обмежень виборчих прав, який зазвичай не повинен перевищувати 10 років;
• підстави (критерії) та процедури для такого обмеження мають відповідати принципу правової визначеності, зокрема встановлюватися належно оприлюдненим законом;
• закон, яким встановлюватиметься відповідальність, не повинен мати зворотної в часі дії;
• має бути гарантоване право на захист;
• повинні бути дотримані інші ключові стандарти кримінального переслідування.

Стаття ОПОРИ про потенційні виклики для передвиборної агітації для закордонних виборців. 24 вересня, Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила статтю під назвою «Level up: як політики й партії (не) зможуть агітувати серед українців за кордоном». В аналітичній записці обговорюються труднощі організації виборів закордоном та необхідність внесення змін до українського законодавства, які б упорядкували здійснення передвиборної агітації в інтернеті. У статті детально описуються бар’єри, які створює міжнародне законодавство, зокрема в Європейському Союзі. Фінансові обмеження та висока вартість онлайн-реклами ще більше ускладнюють здійснення передвиборної агітації за кордоном.

Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам оприлюднив звіт «Глобальний стан демократії у 2024 році». У вересні Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам (International IDEA) оприлюднив щорічний звіт «Глобальний стан демократії у 2024 році», в якому кілька разів згадується Україна.

Як приклад прогресу, досягнутого європейськими країнами, що знаходяться на шляху до Європейського Союзу, автори звіту наводять те, що Європейська комісія відзначила прозорий і заснований на заслугах процес відбору суддів Конституційного суду в Україні та відновлення дисциплінарних проваджень проти суддів.

Автори документа піднімають питання фейкових місій зі спостереження за виборами. Прикладами упереджених місій є місцеві та регіональні вибори 2023 року на окупованих Росією територіях України, референдум 2022 року на окупованих Росією територіях України та парламентські вибори 2021 року в окупованому Росією Криму. Однак поглиблений аналіз місій спостереження виходить за межі дослідження.

У документі наголошується на глибокому впливі невизначеності – позначеної, серед інших чинників, зростанням кількості конфліктів – на долю демократії. Цей стан невизначеності, хоча і не є остаточним, став суворою реальністю. Тенденції свідчать про те, що скрутне становище демократії продовжується. У 2023 році у 82 країнах світу спостерігалося погіршення принаймні за одним фактором другого рівня демократичних показників порівняно з їхніми показниками п’ятьма роками раніше. І навпаки, 52 країни за цей період покращили показники принаймні в одному факторі. Баланс між погіршенням і прогресом змістився у 2017 році і більше не відновився.

Індекси глобального стану демократії – це щорічні глобальні рейтинги країн з урахуванням різних категорій демократичних показників – представництво, права, верховенство права та участь. Згідно з цим рейтингом, Україна опустилася на одну сходинку в категорії «Представництво» і посідає 93-тє місце; втратила три сходинки в категорії «Права» і посідає 88-ме місце; піднялася на чотири сходинки в категорії «Верховенство права» і посідає 106-те місце; та піднялася на вісім сходинок у категорії «Участь» і посідає 83-тє місце.