Громадянська мережа ОПОРА: Єдиний день голосування Росії на тимчасово окупованій території України є нелегітимним. 8 вересня Росія провела так званий «єдиний день голосування» для доформування окупаційних органів влади на тимчасово окупованих територіях України. Ці так звані «вибори» були проведені у «83 регіонах РФ», серед яких і тимчасово окуповані Росією українські території – Автономна Республіка Крим та місто Севастополь.

9 вересня Громадянська мережа ОПОРА опублікувала статтю про нелегітимність та нікчемність організованих Росією виборів на окупованій території України, підкресливши відмову міжнародної спільноти визнавати спроби Росії легітимізувати свою окупацію через псевдодемократичні процеси.

У своїй заяві Міністерство закордонних справ України наголосило, що результати «виборів» в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь є нікчемними, а самі ці «вибори» є нелегітимними. У заяві зазначено, що «так звані “вибори” в Російській Федерації давно перетворилися на фарс, не мають нічого спільного з проявом народовладдя, а їхнє проведення на тимчасово окупованих територіях України у порушення норм та принципів міжнародного права фактично делегітимізують політичну систему Росії».

Громадянська мережа ОПОРА нагадує, що участь громадян України в організації незаконних референдумів та виборів передбачає кримінальну відповідальність, а саме позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 5 ст. 111-1 ККУ).

Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк зазначає: «Потрібно враховувати, що ч. 5 ст. 111-1 ККУ у формулюванні “участь в організації та проведенні псевдореферендуму” наявний сполучник “та”. Відповідно, для належної кваліфікації цього складу необхідне поєднання участі і в організації, і в проведенні такого псевдореферендуму чи псевдовиборів. Тобто якщо особа, наприклад, лише голосуватиме на псевдореферендумі чи псевдовиборах, такі дії не міститимуть складу кримінального правопорушення за цією частиною, але й не виключатимуть відповідальності за іншими кримінально-правовими нормами. Крім цього, не є кримінальним правопорушенням, якщо такі діяння були вчинені під безпосереднім впливом фізичного чи психічного примусу».

Міжнародна спільнота засуджує псевдовибори Росії в окупованому Криму та місті Севастополь. Європейський Союз рішуче засудив так звані «місцеві вибори», проведені Росією в окупованому Криму та Севастополі 8 вересня. 9 вересня Пітер Стано, головний речник з питань зовнішньої політики та безпеки ЄС, оприлюднив заяву, в якій висловив позицію ЄС.

«Європейський Союз рішуче засуджує проведення Росією цих так званих “виборів” на території України, – зазначив пан Стано. – ЄС не визнає ці так звані “вибори” чи їхні результати в Криму. Вони є нікчемними та не можуть мати жодних правових наслідків. Керівництво Росії та особи, відповідальні за організацію цих незаконних дій, будуть притягнуті до відповідальності та зіткнуться з наслідками».

10 вересня Рада Європи також засудила псевдовибори Росії у заяві, зробленій Марком Кулсом, президентом Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи:

«Від імені Конгресу я засуджую незаконне проведення Російською Федерацією так званих виборів в українській Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, окупованих Росією з 2014 року. Результати цих виборів не можуть бути визнані, як і вибори в самій Росії, які не були вільними та чесними».

Окрім цього, Міністерство закордонних справ Литви рішуче засудило так звані «вибори» до органів місцевого самоврядування, які Москва влаштувала на окупованій території України – в Криму та місті Севастополь, у заяві, опублікованій 10 вересня. Норвегія також засудила проведення незаконних російських виборів у анексованому Криму, а відповідну заяву опубліковано на сайті норвезького уряду.

Верховна Рада схвалила призначення дев’яти нових міністрів у рамках перестановок в уряді. 5 вересня Верховна Рада схвалила призначення дев’яти міністрів у рамках масштабних перестановок в уряді, повідомляє Kyiv Independent.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба подав у відставку, і його заступника Андрія Сибігу було призначено його наступником. Ольгу Стефанішину було повторно призначено на посаду віцепрем’єр-міністра, а також призначено міністром юстиції. Світлану Гринчук було затверджено на посаді міністра екології, замінивши Руслана Стрільця. Матвій Бідний, який був виконувачем обов’язків міністра молоді та спорту, отримав постійне призначення. Миколу Точицького, досвідченого дипломата і заступника керівника Офісу Президента, було призначено міністром культури та інформаційної політики.

Колишню заступницю Міністра оборони Наталію Калмикову було призначено міністром у справах ветеранів; Герман Сметанін замінив Олександра Камишіна на посаді міністра стратегічних галузей промисловості; а Віталія Коваля, який провів один рік на посаді голови Фонду державного майна, було затверджено міністром сільського господарства.

Народні депутати схвалили кандидатуру Олексія Кулеби, колишнього заступника керівника Офісу Президента, на посади віцепрем’єр-міністра з питань відновлення України та міністра розвитку громад і територій. На цій посаді він замінив Ірину Верещук.

Новопризначена міністр юстиції Ольга Стефанішина розповіла про підготовку до скринінгу на відповідність праву ЄС ключового розділу. Віцепрем’єрка і новопризначена очільниця Міністерства юстиції України Ольга Стефанішина детально розповіла про підготовку України до ключової перевірки відповідності українських законів законодавству Європейського Союзу, що вважається важливим кроком у процесі вступу України до ЄС.

Як повідомляє «Європейська правда» у статті від 13 вересня та пресслужба Міністерства юстиції, Ольга Стефанішина обговорювала питання вступу України до ЄС на зустрічі з єврокомісаркою з внутрішніх справ Ілвою Йоганссон у Києві 12 вересня.

Ольга Стефанішина поінформувала європейську посадовицю про підготовку Києва до другої двосторонньої сесії Україна-ЄС в межах скринінгу щодо Розділу 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи» (Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС»). Сесія пройде у Брюсселі 17-19 вересня.

«Від України участь у сесії онлайн та офлайн візьмуть близько 300 осіб: керівництво судової системи країни, антикорупційної інфраструктури, представники правоохоронних органі, – зазначила Стефанішина. – Всі наші переговірники інтенсивно готувалися до цієї зустрічі з травня поточного року. Це справді величезна команда професіоналів, добре підготовлена до переговорного процесу».

ЦВК продовжує роботу над проєктом «Покращення доступності волевиявлення для людей з інвалідністю». На своєму вебсайті Центральна виборча комісія (ЦВК) повідомляє про прогрес у реалізації флагманського проєкту «Покращення доступності волевиявлення для людей з інвалідністю», схваленого у 2023 році Радою безбар’єрності під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та за підтримки першої леді Олени Зеленської. Проєкт спрямований на законодавче врегулювання забезпечення виборців з інвалідністю та іншими порушеннями здоров’я розумними пристосуваннями/допоміжними засобами для самостійного заповнення виборчої документації під час реалізації ними своїх конституційних прав без допомоги третіх осіб.

ЦВК досягла значного прогресу в реалізації проєкту цього року. 5 квітня ЦВК створила робочу групу з напрацювання пропозицій щодо забезпечення безбар’єрності на виборах. До складу робочої групи увійшли представники ЦВК, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та радниця – уповноважена Президента України з безбар’єрності Тетяна Ломакіна. Група провела три засідання та визначила ключові законодавчі ініціативи. На засіданні підгрупи з представниками Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства соціальної політики України визначено орієнтовний перелік розумних пристосувань, розподілених на загальні та індивідуальні засоби. За підтримки IFES в Україні проведено два дослідження щодо інклюзивних практик та розумних пристосувань у виборчих процесах.

Член Комісії Сергій Постівий прокоментував питання забезпечення громадян України з інвалідністю:

«Неспровокована військова агресія РФ збільшила кількість наших громадян, які отримали інвалідність», – сказав він. – Це стосується як постраждалих цивільних українців, так і військових, що боронять нашу незалежність. Усі вони потребуватимуть повноцінної адаптації до нормального життя, зокрема й можливості проголосувати без бар’єрів під час післявоєнних виборів. Це один з багатьох викликів, які стоять перед нами і до яких потрібно готуватися вже зараз. Адже, як ми неодноразово наголошуємо, повоєнні вибори стануть найскладнішими в історії України. Водночас від того, як вони будуть проведені, залежить майбутнє України. Тож готуватись до них потрібно ретельно та завчасно. Це й намагається робити Центральна виборча комісія в усіх напрямах».