Міністерство з питань реінтеграції розпочало електронні консультації щодо Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій. 25 березня 2024 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розпочало громадські публічні обговорення (електронні консультації) щодо Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій. Проєкт Стратегії був розроблений робочою групою, утвореною на базі Міністерства, до складу якої увійшли представники українського громадянського суспільства та центральних органів державної влади. До роботи також долучились представники IFES в Україні.

Стратегія та операційний план заходів з її реалізації окреслюють політичний процес, спрямований на економічне відновлення тимчасово окупованих територій. З-поміж іншого, важливою частиною Стратегії є створення умов для проведення в майбутньому демократичних виборів на деокупованих територіях, оновлення даних Державного реєстру виборців, а також визначення критеріїв та процедур скасування виборів через збереження безпекових ризиків в окремих регіонах України. Проєкт Стратегії врахував більшість рекомендацій, викладених у спільній Дорожній карті виборчої реформи в Україні 2023 – в умовах воєнного часу, розробленій Громадянською мережею ОПОРА та IFES в Україні. Стратегія також стосується питань люстрації державних службовців та посадових осіб, вдосконалення законодавства про військові та військово-цивільні адміністрації та відновлення присутності українських ЗМІ на деокупованих територіях.

Проєкт Стратегії доступний на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а всі зацікавлені сторони можуть подавати свої письмові зауваження та пропозиції до 9 квітня.

Центральна виборча комісія України опублікувала звіт про свою діяльність за 2023 рік. 21 березня 2024 року Центральна виборча комісія України (ЦВК) оприлюднила річний звіт про діяльність Комісії у 2023 році. Зобов’язання ЦВК щодо публічного звітування випливає з її Стратегічного плану на 2020-2025 роки. З моменту прийняття цього плану ЦВК готує та оприлюднює щорічні звіти про свою діяльність, таким чином дотримуючись принципів прозорості та підзвітності.

Інформація, представлена у звіті, структурована за вісьмома темами або розділами: готовність до виборів у післявоєнний період; діяльність ЦВК у цифрах; діяльність Державного реєстру виборців; інклюзивність; комунікація; міжнародне співробітництво; робота ЦВК з молоддю. Звіт також висвітлює реакцію та дії Комісії у відповідь на спроби Росії очорнити демократичні інститути.

«У 2023 році наскрізною у діяльності Комісії була тема повоєнних виборів. Усі чітко розуміють, що вибори після нашої перемоги стануть найскладнішими в історії України», – зазначив Олег Діденко, Голова ЦВК. «Ми зіштовхнемось з такими викликами, як мільйони внутрішньо переміщених осіб та українських виборців за кордоном, яким треба забезпечити право голосу, зруйнована інфраструктура, зокрема, вже відомо про 7,5 тисяч виборчих дільниць, які непридатні для використання, неактуальні списки виборців тощо».

Виступ Голови правління Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської на Київському безпековому форумі про стан демократії в Україні. 21-22 березня 2024 року відбувся 16-й Київський Безпековий Форум, покликаний мобілізувати трансатлантичну підтримку України. Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська виступила на Форумі та взяла участь в дискусії. Вона зазначила, що, попри те, що сьогодні існують виклики для демократії, навіть з огляду на неможливості проведення виборів під час війни, Україна залишається демократією.

Пані Айвазовська також розповіла про відсоток демократичних країн у світі, відповіла на питання щодо легітимності українського Президента за відсутності виборів під час війни. Вона також наголосила на важливій ролі парламенту та єдності українського суспільства й прагнення українців жити в розвинутій демократії.

«У 2019 році в Україні відбулись чесні та вільні вибори», – зазначила Ольга Айвазовська. «Це факт. Зараз є консенсус суспільства про непроведення виборів у період війни. Це факт. Тому питання про легітимність українського президента не стоїть. І 108 стаття Конституції України дає чітке розуміння: Президент виконує свої повноваження легітимно і законно до обрання нового. Дискусія навколо цього питання щодо України, на жаль, призводить до того, що Росія перемагає в наративах, тому, що на Україну намагаються накладати зовсім іншу рамку».

Пояснення Громадянської мережі ОПОРА щодо легітимності Президента Зеленського та чому вибори не можна проводити у воєнний час. На противагу російській пропаганді про нібито «нелегітимність» президента Зеленського та закінчення його повноважень у травні, а також про неможливість проведення виборів під час війни, Громадянська мережа ОПОРА опублікувала статтю, щоб розвінчати ці тези.

У матеріалі пояснюється, чому президентські вибори в Україні не можуть бути організовані під час війни, яку розв’язала та продовжує вести Росія, та розвінчується поширюваний російською пропагандою міф про нібито «нелегітимність» Президента.

«20 травня минає п’ять років як президент Зеленський склав присягу та став главою держави Україна», – зазначає Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА. «У мирний час чергові вибори президента мали б відбутися 31 березня 2024 року. Однак в умовах воєнного стану Конституція та профільне законодавство забороняють проведення будь-яких виборів».

«Для того, аби не виникало питання ‘що ж далі, якщо вибори неможливі’, у Конституції закріплений принцип безперервності влади. Він означає, що повноваження виборних органів не припиняються до моменту, коли буде можливість обрати нові. Це є своєрідним запобіжником від утворення так званого вакууму влади, що особливо актуально, коли існує загроза для суверенітету та існування держави як такої. Конституція прямо забороняє припиняти повноваження парламенту й автоматично продовжує їх до обрання нового скликання після війни. Хоча для Президента аналогічного положення немає, але відповідно до ст. 108 КУ він виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного глави держави. Тому поки нові президентські вибори не будуть проведені, жодного конституційного підґрунтя для сумнівів у легітимності чинного глави держави немає і бути не може».