Нові ініціативи, що передбачають скорочення або призупинення державного фінансування політичних партій. У січні 2024 року з’явилося дві ініціативи, які пропонують скорочення або призупинення державного фінансування політичних партій на час дії воєнного стану.

Спершу народний депутат від партії «Слуга народу» Дмитро Костюк зареєстрував законопроєкт реєстр. №  10401, який передбачає призупинення державного фінансування політичних партій під час воєнного стану та перенаправлення коштів на потреби Збройних сил України. Розгляд законопроєкту у Верховній Раді ще не розпочався.

Окрім цього, депутатка Київської міської ради Аліна Михайлова (політична партія «Голос») ініціювала петицію до Президента України щодо обмеження на державне фінансування політичних партій в умовах воєнного стану та переспрямування звільнених коштів на потреби Сил Оборони. За кілька тижнів після публікації на сайті Президента петиція набрала необхідні 25 000 підписів для її подальшого розгляду.

Лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська у своїй колонці на «Українській правді» розмірковує про ініціативи щодо зменшення обсягу державного фінансування політичних партій. Авторка схиляється до підтримки ініціатив щодо тимчасового скорочення державного фінансування під час воєнного стану. У колонці пані Думанська аналізує переваги та недоліки різних способів обмеження державного фінансування політичних партій.

Гаральд Гартвіг Єпсен з IFES в Україні про відстоювання демократії в Україні у час війни. Данська багатопрофільна інженерно-консалтингова компанія NIRAS опублікувала статтю про захист демократії в Україні у час війни на основі інтерв’ю зі старшим міжнародним радником IFES в Україні Гаральдом Гартвігом Єпсеном. Великий досвід пана Єпсена у спостереженні за виборами та демократичними процесами є особливо цінним для його роботи в Україні, де повномасштабна війна Росії проти України має критичні наслідки для проведення майбутніх післявоєнних виборів в Україні.

У статті обговорюються виклики для перших післявоєнних виборів в Україні, хоча поки що невідомо, коли вони відбудуться. Організація голосування за кордоном є одним з найактуальніших викликів для післявоєнної Україні в цій сфері.

«Наразі, звичайно, війна визначає порядок денний, і ми займаємося адаптацією нормативно-правової бази для проведення післявоєнних виборів до нових реалій», – зазначає пан Єпсен. «Йдеться про засвоєння уроків, винесених з попередніх збройних конфліктів, у тому числі на Балканах, для пошуку рішень щодо того, яким чином багато мільйонів українців, які виїхали після 24 лютого 2022 року, зможуть проголосувати на перших післявоєнних виборах».

У статті також більш широко йдеться про демократичний прогрес в країні, який триває, та повсякденне життя в умовах воєнного стану.

У Верховній Раді триває розгляд законопроєктів щодо лобіювання. 13 лютого Комітет Верховної Ради України з питань правової політики провів засідання робочої групи з обговорення поправок до законопроєкту реєстр. № 10337 про доброчесне лобіювання, який наразі готується до розгляду парламентом у другому читанні.

Цей законопроєкт був прийнятий Верховною Радою за основу в першому читанні 10 січня, а 24 січня закінчився термін подачі поправок до законорпоєкту до другого читання. Так, Комітет з питань правової політики розпочав розгляд 1 тис. 296 поправок до тексту законопроєкту. Детально розглянувши ці поправки, Комітет зможе вдосконалити текст законопроєкту до його остаточного розгляду на пленарному засіданні Ради та прийняття.

Також відбулося просування у роботі над суміжною законодавчою ініціативою – законопроєктом № 10373, який пропонує врегулювати відповідальність за порушення законодавства про лобіювання. На своєму засіданні 2 лютого Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу ухвалив висновок щодо цього законопроєкту, в якому зазначив, що проєкт не суперечить міжнародним зобов’язанням України в контексті інтеграції до ЄС, але не відповідає принципу правової визначеності і має бути доопрацьований. Центр прав людини, ZMINA, провідна українська організація громадянського суспільства, надала огляд цього висновку Комітету на своєму сайті.

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, головний парламентський комітет щодо розгляду законопроєкту № 10373, ще не проводив відповідне засідання та не розглядав його текст.

Нове опитування громадської думки від Центру Разумкова щодо довіри до державних інституцій. З 19 по 25 січня Центр Разумкова провів соціологічне дослідження, присвячене оцінці громадянами ситуації в Україні в умовах війни з Росією та довіри до органів державної влади, громадських діячів і соціальних інститутів.

Результати опитування, опубліковані 7 лютого, показують, що переважна більшість українців, а саме 95%, довіряють Збройним силам України. Довіра до добровольчих військових підрозділів становить 85%, Державній службі з надзвичайних ситуацій довіряють 82% опитаних, а Національній гвардії України –  81%.

Довіра населення до волонтерських організацій становить 78%, а 55% українців довіряють організаціям громадянського суспільства.

Президенту України довіряють 64% українців, Міністерству оборони – 69%, Службі безпеки України – 68%, Національній поліції – 58% опитаних.

Верховна Рада припинила повноваження члена ЦВК. 7 лютого Верховна Рада достроково припинила повноваження Юрія Буглака як члена Центральної виборчої комісії. За відповідне рішення проголосували триста народних депутатів.

За повідомленнями ЗМІ, пан Буглак наразі проживає у США, продовжуючи отримувати зарплату з українського бюджету.

У серпні 2023 року народні депутати зареєстрували проєкт постанови № 9611 про дострокове припинення повноважень члена ЦВК пана Буглака. Перед голосуванням він подав відповідну заяву про дострокове припинення своїх повноважень, яку Верховна Рада затвердила відповідно до процедур, передбачених Законом про Центральну виборчу комісію.

Після відставки пана Буглака, кандидатуру якого на члена ЦВК було висунуто парламентською фракцією «Європейська Солідарність», та виходу на пенсію у 2022 році Юрія Фрицького, кандидатуру якого свого часу висунула парламентська фракція «Слуга народу», у складі Комісії є дві вакантні посади.

Відома українська організація громадянського суспільства, Громадянська мережа ОПОРА, опублікувала правовий аналіз, де пояснює більше про звільнення пана Буглака з посади члена ЦВК. Матеріал можна прочитати за цим посиланням.

Вибори через додаток «Дія» не проводитимуться, – віцепрем’єр-міністр Федоров. Віцепрем’єр-міністр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що уряд не планує адмініструвати призов на строкову військову службу або проводити вибори через Єдиний портал державних послуг та додаток «Дія». Про це він заявив в ефірі єдиного телевізійного марафону 6 лютого.

Це роз’яснення з’явилося після нещодавнього інциденту, коли додаток «Дія» не працював під час відбору представника від України на пісенний конкурс «Євробачення-2024».

«Під час голосування за представника України на «Євробаченні-2024» «Дія» зазнала найбільшого навантаження за весь період роботи мобільного застосунку», – зазначив Мстислав Банік, начальник управління розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України.