Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні. 23 липня Верховна Рада України проголосувала за продовження правового режиму воєнного стану в Україні ще на 90 днів. Це вже дванадцятий раз із моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли воєнний стан було продовжено. Правовий режим воєнного стану триватиме в Україні щонайменше до 9 листопада.

Виборчий кодекс та Закон України «Про правовий режим воєнного стану» унеможливлюють проведення виборів в період дії воєнного стану. Попри те, що вибори в Україні наразі не можна провести, аж доки не буде завершено чи скасовано правовий режим воєнного стану, IFES в Україні вважає, що країні проте потрібно вже зараз вести роботу із підготовки до майбутніх, вільних і чесних післявоєнних виборів.

Зеленський відповів на запитання про вибори в інтерв’ю BBC. 19 липня BBC опублікували інтерв’ю з Президентом Володимиром Зеленським, яке було записано під час його візиту до Сполученого Королівства. Повністю інтерв’ю українською мовою доступне на YouTube-каналі BBC Україна.

Відповідаючи на запитання журналіста про те, чи залишиться Зеленський на посаді, якщо війна триватиме ще десять років, він сказав, що Україні доведеться шукати нові інструменти для проведення виборів, якщо війна затягнеться.

«Ніхто не погодиться на війну, яка триватиме ще десять років або багато років, – зазначив Президент. – Це дуже важко, це важко для світу і для всіх. І я думаю, що це неможливо, насправді. Друга історія – це те, що буде багато жертв. Їх вже так багато, і буде ще багато, цього не можна допустити. По-третє, я б із задоволенням провів вибори, якби це було можливо. І якщо війна затягнеться, ми зробимо все, щоб вона не затягнулася. Але якщо вона затягнеться, нам доведеться шукати рішення. Я поки що не знаю, яке саме».

Він зазначив, що під час воєнного стану не можна змінювати Конституцію, а тому не можна проводити й вибори. «Як можна провести демократичні вибори в окопах, для цього потрібні спостерігачі. Ніякі спостерігачі в окопи не прийдуть. У нас є люди на окупованих територіях. Значить, вони не будуть голосувати, бо як вони будуть голосувати? Хто буде контролювати цей процес? А у нас понад 7 мільйонів людей за кордоном. І як ми можемо забезпечити їхнє голосування?»

Президент підкреслив, що люди, які воюють на фронті за демократію, не матимуть демократичного вибору, але «якщо війна затягнеться, нам все одно доведеться шукати інструменти».

Громадянська мережа ОПОРА провела дискусію щодо політичних фінансів. 30 липня Громадянська мережа ОПОРА організувала дискусію щодо змін до законодавства в частині відповідальності за порушення правил політичного фінансування. У заході взяли участь представники Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Центральної виборчої комісії (ЦВК), Національної поліції, міжнародних організацій та українських політичних партій.

Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати дослідження щодо ставлення громадян до фінансування політичних партій. Результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центром Разумкова за підтримки IFES в Україні, підкреслило необхідність інформування громадськості про кращі практики політичного фінансування та протидії незаконним практикам політичних партій. Згідно з результатами, 31% респондентів знають про незаконне фінансування партійних мітингів і зборів політичними партіями. Такий високий рівень обізнаності про зловживання у фінансуванні передвиборної агітації негативно впливає на ставлення громадян до діяльності політичних партій та свідчить про необхідність подальших законодавчих реформ та посилення ролі правоохоронних органів.

Учасники заходу також обговорили рекомендації щодо посилення відповідальності політичних партій за повідомлення про порушення та незаконні внески. Серед них – можливе запровадження кримінальної відповідальності за здійснення або отримання внеску, що перевищує встановлений законом розмір, здійснення внеску готівкою, обмеження внесків через третіх осіб на підтримку кандидата чи політичної партії, а також врегулювання у Виборчому кодексі так званого «спонсорства». Ці рекомендації, розроблені в результаті тривалих дискусій з залученням представників НАЗК, ЦВК та народних депутатів, слугуватимуть основою для фінального тексту проєкту законодавчих змін.

Опитування НДІ: Попри зростання витрат на війну, попит українців на інклюзивну демократію залишається високим. Національний демократичний інститут (НДІ) та Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) нещодавно провели зустрічі з політичними, громадськими та іншими партнерами, щоб поділитися результатами опитування громадської думки в Україні, проведеного у травні 2024 року. Як зазначають в НДІ, результати опитування проливають світло на жертовність та рішучість українців/ок, особливо їхню відданість демократичним цінностям та євроатлантичній інтеграції. Відсоток респондентів, які хочуть, щоб Україна стала повноцінно демократією, що функціонує, залишається стабільно високим – це 93% опитаних.

90% опитаних хочуть, щоб Україна стала членом Європейського Союзу (ЄС), а 84% підтримують членство України в Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Результат щодо прагнення членства в ЄС залишається стабільним, а результат щодо НАТО зріс із показника 73% у 2022 році. Однак українці визнають, що процес подання заявки та здобуття членства в обох організаціях не буде швидким: близько 70% респондентів прогнозують, що для набуття членства в ЄС і НАТО знадобиться щонайменше два роки.

Рівень довіри до влади в Україні залишається відносно високим порівняно з опитуваннями, проведеними до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У грудні 2021 року 18% респондентів сказали, що довіряють Президенту Зеленському, а після повномасштабного вторгнення цей показник різко зріс і залишається стабільним на рівні 45%.

Тим часом 30% опитаних українців довіряють Центральній виборчій комісії (ЦВК); водночас довіра до уряду та Верховної Ради значно нижча – наразі вона становить 20% та 11% відповідно.

Оскільки проведення виборів в Україні наразі неможливе та відкладене на невизначений термін через війну та необхідність продовження правого режиму воєнного стану, респонденти здебільшого погоджуються з тим, аби обрані посадові особи продовжили виконувати свої повноваження: 72% опитаних вважають, що вибори мають бути проведені лише після завершення війни.

Опитування також вимірювало ставлення українців до політичних партій. 48% опитаних негативно ставляться до керівної політичної партії «Слуга народу», 32% – нейтрально, а 13% – позитивно. 57% респондентів негативно ставляться до партії «Батьківщина», 31% – нейтрально, 9% – позитивно. До забороненої політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» 71% респондентів ставляться негативно, 19% – нейтрально і 4% – позитивно.

23% учасників опитування позитивно ставляться до партії «Європейська солідарність», а 47% українців – негативно. Партію УДАР негативно оцінили 34% респондентів, а позитивно – 18%.

В опитуванні було зроблено вибірку думок про гіпотетичну політичну партію на чолі з Сергієм Притулою. 28% опитаних позитивно ставляться до його партії, і стільки ж – негативно.

Опитування проводилося з 8 по 25 травня. Всього було опитано 2 508 повнолітніх мешканців України методом телефонного інтерв’ю за випадково згенерованими мобільними номерами. До вибірки не були включені громадяни, які перебувають на тимчасово окупованих територіях станом на 23 лютого 2022 року – в Криму та окупованих районах Донецької та Луганської областей. Однак респонденти, які проживають на територіях, окупованих після 24 лютого 2022 року, були опитані, якщо вони відчували себе в безпеці, відповідаючи на запитання. Похибка для національної вибірки не перевищує 2,2%.

Інтерв’ю членкині ЦВК та директора КМІС на Українському радіо про вибори після війни. 30 липня в ефірі Українського радіо вийшло інтерв’ю з членкинею ЦВК Вікторією Глущенко та виконавчим директором Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антоном Грушецьким. В інтерв’ю йшлося про вплив війни на політичні погляди українців, виклики, пов’язані з організацією виборів після війни, та підготовку до майбутніх виборів.

Членкиня ЦВК Вікторія Глущенко зазначила, що забезпечення права голосу для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та біженців є викликом. Крім того, організація післявоєнних виборів вимагатиме створення додаткових виборчих дільниць, особливо за кордоном. За її словами, для громадян України, які проживають за межами країни, є лише 102 виборчі дільниці; можливості Міністерства закордонних справ дозволяють створити ще 100 дільниць, але є потреба у значно більшій кількості дільниць. Через ці та інші виклики ЦВК вважає, що вибори мають бути проведені не раніше, ніж через шість місяців після завершення воєнного стану.

Зі свого боку, Антон Грушецький зазначив, що згідно з нещодавніми результатами опитувань громадської думки, більшість українців виступають проти проведення виборів в умовах війни та режиму воєнного стану, що триває.

«Стабільно близько 70% українців виступають проти проведення виборів під час війни», – сказав він. «Вони вважають, що президент має виконувати свої повноваження до закінчення воєнного стану».

Антон Грушецький зазначив, що від 20% до 25% громадян вважають, що вибори можна проводити під час війни. Однак, за його словами, коли з цими людьми спілкуєшся більш детально, вони розуміють усі проблеми, які постають щодо можливості організації таких виборів. Також понад 60% українців не хочуть інтернет-голосування та вбачають у них потенційні корупційні ризики.

Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила аналітичну записку за результатами саміту «Безпекові гарантії для української демократії в умовах війни». 27 червня у Києві відбувся громадський саміт, організований Громадянською мережею ОПОРА, на тему «Безпекові гарантії для української демократії в умовах війни». Мета саміту – створити експертний майданчик для політичного діалогу на високому рівні про українську демократію у воєнний час та ефективні засоби досягнення перемоги. У заході взяли участь понад 90 дипломатів, народних депутатів, експертів міжнародних організацій та національних аналітичних центрів.

Громадянська мережа ОПОРА підготувала аналітичний огляд з описом ключових моментів дискусії, які були об’єднані у сім тематичних блоків: демократія, європейська інтеграція, членство України в НАТО, соціальна згуртованість, безпека, належне врядування, енергетика та міжнародне правосуддя.

Слід зазначити, що учасники погодилися з тим, що проведення виборів в Україні неможливе через повномасштабну війну Росії проти України, що триває. Проте ніхто з учасників заходу не ставить під сумнів легітимність Президента чи легітимність Верховної Ради України.

Було визнано, що організація виборчого процесу вимагає належної безпеки та умов для вільної політичної агітації, що є неможливим під час повномасштабної війни з боку Росії. Учасники погодилися, що сутність демократії не обмежується виборами, оскільки вони також відбуваються в авторитарних і недемократичних країнах, таких як Росія та Північна Корея. Експерти зазначили, що демократія є набагато ширшим поняттям, ніж просто проведення виборів. Вона передбачає незалежні політичні інститути, сильне місцеве самоврядування, свободу слова, сильне громадянське суспільство та чесний суспільний діалог – все це особливо важливо для громадян України зараз, під час війни Росії проти України.