Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо нелегітимних президентських виборів у Росії. У четвер, 25 квітня, Європейський парламент ухвалив резолюцію, що засуджує «переобрання» Володимира Путіна. Депутати Європарламенту 493 голосами закликали країни Європейського Союзу та міжнародну спільноту загалом не визнавати результати президентських виборів в Росії та зазначити, що ці вибори, проведені як у самій Росії, так і на незаконно окупованих територіях України, не були ні вільними, ні справедливими.

«Росія незаконно організувала голосування на окупованих українських територіях Криму, Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей, часом в умовах насильства та погроз з боку озброєних російських військових», – йдеться в документі.

Резолюція рішуче засуджує агресивну війну Росії проти України та наполягає на тому, щоб Росія та її маріонеткові сили припинили всі військові дії, вивели всі збройні сили з міжнародно визнаної української території, припинили обстріли житлових районів та цивільної інфраструктури, примусові депортації українських громадян, звільнили всіх полонених та депортованих, особливо дітей, та назавжди припинили загрожувати суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України.

IFES в Україні у своїх попередніх публічних заявах засудила президентські вибори в Росії, які відбулися в середині березня, оскільки їхнє проведення на окупованих українських територіях – це явне порушення Женевських конвенцій.

ПАРЄ засудила псевдовибори в Росії та не визнала легітимність Путіна. 17 квітня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій не визнала легітимність Володимира Путіна на посаді президента Російської Федерації.

У резолюції йдеться про те, що Путін був оголошений переможцем президентських виборів, які не були вільними та чесними, та були проведені за відсутності будь-якої опозиції. ПАРЄ зазначає, що виборчі дільниці для цих так званих виборів було утворено, зокрема, на суверенній українській території, яка зараз тимчасово окупована Росією. Це є порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй (ООН) та суперечить принципу суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності всіх країн.

У повідомленні на своєму сайті Центральна виборча комісія України (ЦВК) зазначає, що ця резолюція ПАРЄ стала черговим підтвердженням однозначної підтримки демократичним світом України у її збройній боротьбі проти Росії та є відповіддю на заклик України не визнавати так звані вибори президента Росії, зокрема на тимчасово окупованих територіях України.

Раніше ЦВК ухвалила заяву, в якій закликала країни та їхні органи адміністрування виборів, міжнародні організації та місії зі спостереження за виборами засудити так звані російські вибори та не визнавати статус нелегітимно обраного президента.

Вісімдесят п’ять відсотків українців не підтримують легітимність правління Путіна після президентських виборів у Росії. У жовтні 2023 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, в якій закликала країни-члени Ради Європи визнати Володимира Путіна нелегітимним після завершення його нинішнього президентського терміну та припинити з ним усі контакти, за винятком гуманітарної допомоги та прагнення до досягнення справжнього миру.

18 квітня Центр Разумкова опублікував результати соціологічного опитування, в якому, серед інших питань, українських респондентів запитували про їхнє ставлення до цієї резолюції ПАРЄ від жовтня 2023 року. Вісімдесят п’ять відсотків громадян України підтримали позицію ПАРЄ, п’ять відсотків не підтримали, а 10 відсотків не визначилися.

YouControl проаналізував державне фінансування парламентських політичних партій за 2022 та 2023 роки. Аналітики науково-дослідного центру YouControl проаналізували дані з реєстру PolitData чотирьох українських парламентських політичних партій за 2022 та 2023 роки – партій «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос».

У 2022-2023 роках партія «Слуга народу» отримала близько 1,2 мільярда гривень, переважно – але не повністю – у вигляді фінансування з державного бюджету. Партія «Європейська солідарність» отримала близько 303 мільйонів гривень, значна частина надходжень – із  державного фінансування. Надходження на рахунки партії «Батьківщина» за цей період склали 168,78 млн грн, причому більша частина коштів – з державного бюджету. З 2021 по 2023 рік державне фінансування партії «Голос» було призупинено через порушення, виявлені Національним агентством з питань запобігання корупції, але відновлене наприкінці 2023 року. У 2022-2023 роках партія «Голос» отримала понад 200 тисяч  гривень надходжень. За офіційними даними, у першому кварталі 2024 року партія «Голос» отримала від держави майже 29 мільйонів гривень. Загальна сума державного фінансування діяльності українських політичних партій у період 2022-2023 років становила понад 1,6 мільярда гривень, що еквівалентно близько 40 мільйонам доларів США.

YouControl підсумовує, що проаналізовані звіти за 2022 та 2023 роки показують, що державне фінансування – це  основне джерело коштів для парламентських політичних партій. Витрати політичних партій у більшості випадків відповідають їхнім надходженням.

Рух ЧЕСНО проаналізував пленарну роботу Верховної Ради у 2022-2023 роках. 25 квітня громадська організація Рух ЧЕСНО опублікувала аналітику щодо пленарних засідань Верховної Ради у 2022 та 2023 роках на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну, яке розпочалося в лютому 2022 року.

Згідно з аналізом Руху ЧЕСНО, з початку 2022 року по квітень 2024 року відбулося 115 пленарних засідань Верховної Ради, і народні депутати працювали в цьому форматі близько 370 годин. Однак не завжди депутати розглядали та голосували за проєкти законів. Деякі засідання мали суто церемоніальний характер, наприклад, для заслуховування виступів міжнародних лідерів.

У 2022 році депутати провели 49 пленарних засідань у сесійній залі Верховної Ради, які тривали близько 140 годин. У 2023 році було проведено 51 пленарне засідання парламенту, яке тривало близько 183 годин. А з початку цього року, станом на 22 квітня, народні депутати провели 46 годин на 15 пленарних засіданнях.

Варто зазначити, що основна робота будь-якого парламенту та Верховної Ради України зокрема відбувається в профільних комітетах, а не на пленарних засіданнях. Комітетська діяльність за цей період безперечно була значною, втім це не є предметом цього аналізу ЧЕСНО.

Рух ЧЕСНО підкреслює, що Верховна Рада, хоч і з деякими труднощами, обговорює проєкти законів та ухвалює їх, а майже на кожному засіданні для ухвалення важливих рішень присутня необхідна конституційна більшість, тобто щонайменше 300 народних депутатів.