ЄС презентував Звіт щодо прогресу України 2024: Комісія високо оцінює дії щодо виборів і закликає до продовження реформ. 30 жовтня Генеральний директорат Єврокомісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС (DG NEAR) опублікував Звіт щодо прогресу України за 2024 рік.

У Звіті високо оцінюється прагнення України до проведення демократичних виборів та визнається, що «загалом виборче законодавство залишається сприятливим для організації демократичних виборів» і що «ключові рекомендації з останніх звітів місії зі спостереження за виборами Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (БДІПЛ/ОБСЄ) були виконані». Звіт закликає продовжувати виборчу реформу «з метою реалізації невиконаних рекомендацій та підготовки до проведення виборів у післявоєнний період».

У Звіті підкреслюється, що в листопаді 2023 та квітні 2024 року під час Діалогів Жана Моне представники всіх парламентських фракцій України взяли на себе зобов’язання провести перші післявоєнні вибори через достатній термін після завершення воєнного стану. У Звіті визнається прогрес у роботі над комплексними змінами до Виборчого кодексу, згадується реєстрація законопроєкту № 11300 у травні 2024 року, яким впроваджуються рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ щодо збалансованого представництва жінок і чоловіків у Верховній Раді та місцевих радах.

У Звіті були відзначені зусилля Центральної виборчої комісії (ЦВК), а також міжнародних партнерів та українських організацій громадянського суспільства. Ініціативи ЦВК були позитивно оцінені в контексті розробки проєкту пакету змін до законодавства та організаційних документів для проведення виборів, зокрема поправок щодо змін до Державного реєстру виборців та голосування за кордоном. Генеральний директорат Єврокомісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення зазначив, що деякі рекомендації ще лише належить виконати, зокрема щодо усунення обмежень виборчих прав на основі інтелектуальних та психосоціальних порушень та впровадження заходів на виборчих дільницях з метою посилення таємниці голосування. Звіт також рекомендує Україні розглянути Рекомендацію Комісії (ЄС) 2023/2829 від 12 грудня 2023 року щодо інклюзивних та стійких виборчих процесів.

Щодо законодавства про політичні партії, у Звіті зазначається, що в серпні 2023 року до Закону «Про політичні партії» були внесені зміни, спрямовані на вдосконалення законодавства щодо державного фінансування та контролю за діяльністю партій. Цими змінами було відновлено вкрай важливу вимогу до політичних партій подавати звіти до Національного агентства з питань запобігання корупції. Водночас, до законодавства про політичні партії все ще потрібно внести комплексні зміни, зокрема оновити процедури притягнення політичних партій до відповідальності за порушення правил фінансування.

ЦВК України закликала призупинити членство Росії та Білорусі у Світовій асоціації виборчих органів. 17 жовтня Центральна виборча комісія України звернулася до органів адміністрування виборів країн-членів Світової асоціації виборчих органів (A-WEB) із закликом призупинити членство Центральних виборчих комісій Росії та Білорусі.

Починаючи з 2014 року, ЦВК Росії та ЦВК Білорусі здійснюють діяльність, несумісну з принципами, метою, завданнями, цілями та духом, на яких було засновано A-WEB. ЦВК України проводить системну та цілеспрямовану роботу щодо позбавлення ЦВК Росії та ЦВК Білорусі членства в міжнародних організаціях, зокрема в A-WEB, яка об’єднує 119 органів адміністрування виборів зі 109 країн світу.

ЦВК України неодноразово зверталася до секретаріату A-WEB з проханням призупинити членство ЦВК Росії та Білорусі в A-WEB, закликаючи членів організації прийняти резолюцію, яка б призупинила участь ЦВК Росії та Білорусі в A-WEB до встановлення у цих країнах демократичних режимів. ЦВК України направила до секретаріату A-WEB повідомлення про дії ЦВК Росії та Білорусі, які порушують Статут A-WEB і є підставою для призупинення їхнього членства.

Згідно зі статутом A-WEB, членство в організації може бути призупинено за рішенням двох третин її членів «у разі порушення духу, в якому була створена A-WEB».

ЦВК України налагоджує співпрацю з Європейською мережею співпраці з питань виборів. Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко взяв участь у спеціальному засіданні Європейської мережі співпраці з питань виборів (ECNE) у Брюсселі. Вперше у засіданні ECNE взяли участь органи адміністрування виборів країн-кандидатів на членство в Європейському Союзі.

Пан Діденко презентував європейським партнерам інформацію про діяльність ЦВК, поінформував про роботу Комісії в умовах воєнного стану та вказав на успішне проведення виборів у 2019 та 2020 роках.

Учасники ECNE підкреслили важливість обміну знаннями, а пан Діденко наголосив на зацікавленості України як кандидатки у члени в ЄС у вивченні найкращих практик підготовки та адміністрування національних виборів у країнах-членах ЄС та виборів до Європейського парламенту. Він вказав на готовність України поділитися своїм унікальним досвідом у подоланні викликів, спричинених повномасштабним російським вторгненням, таких як питання безпеки, масштабна міграція та кіберзагрози.

Під час візиту до Брюсселя пан Діденко зустрівся з Марі-Елен Буланже, заступницею генерального директора Директорату з питань юстиції та захисту прав споживачів Європейської комісії, керівницею Відділу з питань демократії, прав громадянства ЄС та вільного пересування. Вони обговорили завдання та практичні аспекти роботи ECNE, поглиблення співпраці, а також досвід та бачення ЦВК щодо організації та адміністрування післявоєнних виборів в Україні.

Пані Буланже висловила підтримку ініціативі ЦВК щодо участі у майбутніх зустрічах ECNE з метою пошуку спільних рішень у підготовці та проведенні виборів та обміну найкращими практиками.

Всеукраїнське опитування громадської думки «Динаміка довіри до Президента Зеленського». 14 жовтня Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати загальнонаціонального дослідження громадської думки «Динаміка довіри до Президента Володимира Зеленського у 2019-2024 роках». Опитування оцінювало довіру до Президента України, зокрема, чи відрізняється рівень підтримки в різних регіонах, а також вимірювало довіру до Президента Зеленського з точки зору сприйняття політики Заходу щодо України.

Показники рівня довіри до Президента Зеленського з 2019 року до кінця вересня 2024 року такі: після президентських і парламентських виборів 2019 року Президенту Зеленському довіряли 80% українців, у  лютому 2022 року рівень довіри знизився до 37%. Після російського вторгнення довіра зросла до 90%. До кінця грудня 2023 року показник знизився до 77%, а у лютому 2024 року – до 64%. У травні 2024 року  рівень довіри впав до 59%. У регіональному розрізі тенденції такі: на сході України 51% опитаних українців довіряли Президенту, а 45% – не довіряли. В інших регіонах країни відсоткові показники були схожими: від 58 до 62% довіряють Президенту Зеленському та від 35 до 38% не довіряють.

Оцінюючи ставлення до політики Заходу щодо України, серед тих, хто вважає, що Захід хоче справедливого миру для України, довіра до Президента є високою: 69% довіряють і 29% не довіряють. Серед тих, хто вважає, що Захід не хоче справедливого миру для України, і тих, хто не зміг відповісти на питання про довіру, довіряють Президенту 50% і 47% відповідно, тоді як серед тих, хто не вірить, що Захід хоче справедливого миру для України, або не зміг відповісти на це питання, не довіряють Президенту 48% і 42% відповідно.

«В одному опитуванні є ті, хто зневірився у Заході і водночас не довіряє Президенту – таких наразі 18%, – зазначає виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький. – У протилежному опитуванні – тих, хто вірить у підтримку Заходу і довіряє Президенту – наразі 37%. Між ними – люди з проміжними позиціями, здебільшого ця комбінація довіряє Президенту але, розчарувалися у Заході, або навпаки».

У межах цього загальнонаціонального опитування було проведено 2 004 телефонних інтерв’ю з 20 вересня по 3 жовтня. Респондентами були громадяни України, які на момент опитування проживали на території України, підконтрольній Уряду України. Деякі респонденти є внутрішньо переміщеними особами, які переїхали з окупованих Росією територій.

Дослідження Громадянської мережі ОПОРА: «(Ро)з’єднані: поляризація в українському суспільстві». 22 жовтня Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила дослідження «(Ро)з’єднані: поляризація в українському суспільстві». Дослідження було проведене на основі аналітичної роботи Громадянської мережі ОПОРА та Київської школи економіки.

Дослідження охоплювало оцінку українцями сценаріїв, що описують людину з різними комбінаціями характеристик та досвіду, серед яких релігія, участь у війні та вимушене переміщення, мова, споживання російського медіаконтенту, поляризація (соціальна дистанція та ворожість до іншої групи), а також аналіз того, наскільки респонденти вважають, що їхні думки та погляди розділяють більшість українців.

Дослідження показало, що респонденти загалом нейтрально ставляться до представників різних груп, незалежно від комбінацій характеристик. Однак є дві негативні характеристики – ухилення від мобілізації та споживання російського медіаконтенту – які призводять до значного погіршення у ставленні до особи. Служба в Збройних Силах і неспоживання російського контенту, як правило, позитивно впливають на оцінку респондента.

Поляризаційний аналіз показав, що респонденти не схильні бути жорстокими одне до одного, проте вони, швидше за все, відчувають задоволення, коли їхніх опонентів ставлять на місце.

Що стосується відчуття приналежності до більшості, то респонденти вважають свої погляди близькими до думки більшості суспільства, особливо в питаннях мобілізації. Близько третини респондентів відчувають себе частиною меншості, найчастіше у питаннях, пов’язаних з донатами на потреби армії.

Дослідження демонструє соціальну згуртованість в Україні, за деякими винятками, серед яких релігійні конфлікти та ставлення до військової служби.

З повними результатами опитування можна ознайомитися тут.

Дослідження Центру Разумкова: оцінка ситуації в країні та діяльності влади, довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів, віра в перемогу. Опитування Центру Разумкова присвячене зміні громадської думки в Україні після початку повномасштабного вторгнення, з акцентом на оцінці перебігу подій в країні, довірі до інституцій та посадових осіб, а також ставленні до проведення виборів під час війни.

Частка громадян, які вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку, була найвищою у лютому-березні 2023 року (61%), але знизилася до 33% у вересні 2024 року. Оптимізм щодо здатності України подолати труднощі зменшився порівняно з лютим та березнем 2023 року, коли цей показник становив 49%. Зараз 30% вважають можливим подолання перешкод у найближчому майбутньому.

Щодо діяльності українського уряду, респонденти вважають, що уряд найкраще справляється з вирішенням питань енергопостачання (55% позитивних відповідей), освіти та зовнішньої політики (по 50%). Респонденти вважають, що найгірше уряд справляється з боротьбою з корупцією (82% негативних відповідей) та вирішенням економічних проблем (69% негативних відповідей). Що стосується довіри до інституцій, то Збройним Силам України довіряють 91,5% респондентів. Високі показники мають Державна служба з надзвичайних ситуацій (83%), волонтерські організації (80%) та добровольчі загони (79%). Довіра є низькою, вказано негативні відсотки, до державного апарату (77%), політичних партій (73,5%) та Уряду України (72,5%).

Ставлення до загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни є показовим. Більшість респондентів (56%) негативно ставляться до проведення виборів у воєнний час, тоді як лише 28% опитаних підтримують проведення виборів під час бойових дій.

Опитування було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня в регіонах і на територіях, підконтрольних уряду України. Респондентами стали громадяни України віком від 18 років.

З повною версією дослідження можна ознайомитися тут.

JeDEM оприлюднив дослідження про ризики квантових обчислень та інтернет-голосування. 2 жовтня Журнал електронної демократії та відкритого уряду (JeDEM) опублікував статтю під назвою «Виборчий виняток? Готовність до квантових обчислень та інтернет-голосування», авторами якої є Адріа Родрігес-Перес, Нурія Коста і Тамара Фіногіна, і яка зосереджується на потенційних ризиках, пов’язаних з квантовими обчисленнями для систем інтернет-голосування. У межах дослідження було проведено інтерв’ю з 24 експертами в різних галузях – від адміністрування виборів до фахівців з кібербезпеки та науковців. У статті розглядаються наявні стратегії пом’якшення квантової загрози для виборчих систем.

Позиція агентств кібербезпеки полягає в тому, що квантові обчислення розвиваються, відкриваючи нові технологічні горизонти. Необхідно підготуватися до можливого створення практичного квантового комп’ютера для поступового переходу до постквантових алгоритмів. Дослідження наголошує на вразливості конфіденційності в інтернет-голосуванні, в довгостроковій перспективі, підкреслюючи такі ризики, як атаки за принципом «зібрати зараз, розшифрувати пізніше», коли зашифровані дані про голосування можуть бути перехоплені сьогодні і розшифровані в майбутньому за допомогою квантових технологій. Цей сценарій підтверджують експерти. Оцінюючи ризики інтернет-голосування, вони наголошують, що проблема полягає насамперед у довгостроковому забезпеченні конфіденційності, цілісності та прийнятності голосу.

Дослідження показує, що хоча інтернет-голосування повʼязане зі значними ризиками, спричиненими квантовими загрозами, вибори не вважаються першочерговим напрямком для якнайшвидшого впровадження постквантової криптографії. Більшість опитаних респондентів вважають, що для практичного переходу ще занадто рано, особливо з огляду на те, що стандарти і рекомендації не є остаточними. Вони вважають такий перехід бажаним, але не пріоритетним.

З повною версією дослідження можна ознайомитися тут.