У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо посилення політичної участі жінок. 27 травня 43 депутати від різних депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України, серед яких і партія влади «Слуга народу», зареєстрували новий проєкт Закону (реєстр. № 11300) «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо протидії сексизму у виборчих процесах та забезпечення збалансованого представництва жінок і чоловіків у Верховній Раді України та місцевих радах».

Цей законопроєкт є результатом спільних і інклюзивних обговорень серед різних зацікавлених сторін з урахуванням рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ та Ради Європи.

Законопроєкт спрямований на боротьбу з сексизмом у виборчому процесі, лібералізує ценз осілості для балотування та усуває прогалину у вимогах щодо гендерних квот в Україні. Детальніше про положення законопроєкту читайте тут.

Поки можливість проведення виборів в Україні призупинена через російське вторгнення, виборча реформа повинна втілюватися та просуватися вперед якнайшвидше, щоб відповісти на нові та постійно мінливі виклики, спричинені російською агресивною війною проти України. IFES в Україні вітає реєстрацію цього законопроєкту і розглядає його як важливий крок на шляху до майбутніх післявоєнних демократичних виборів в Україні. IFES підтримує постійні заклики громадянського суспільства до Верховної Ради просувати інші давні пріоритети виборчої реформи, викладені в Дорожній карті виборчої реформи, розробленій Громадянською мережею ОПОРА та IFES в Україні.

Законопроєкт був прийнятий невдовзі після тематичного круглого столу з питань політичної участі та представництва жінок, що відбувся у Києві 20 травня. Захід, присвячений питанням політичної участі та представництва жінок, був організований Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Громадянською мережею ОПОРА, IFES в Україні та Радою Європи.

Держсекретар США Блінкен виступив у Києві; заявив, що українські вибори можна проводити лише за умови, коли це дозволять обставини. 14 травня під час свого візиту до Києва Державний секретар США Ентоні Блінкен виступив з промовою у Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського, де підняв тему розвитку демократії та заявив, що вільні та чесні вибори в Україні можуть бути проведені лише тоді, коли для цього будуть належні умови.

Його промова мала назву «Вільне, квітуче та безпечне майбутнє для України», і її повний текст можна прочитати тут.

«Протягом десятиліть Сполучені Штати Америки та Європа допомагали вам будувати ці демократичні основи знизу вгору», – сказав секретар Блінкен. «І ми продовжуватимемо підтримувати вас, поки ви прискорюєте ці реформи. Тому ми співпрацюємо з урядом та громадськими організаціями, щоб підтримати виборчу інфраструктуру України. Таким чином, як тільки українці погодяться, що умови дозволяють, всі українці – всі українці, включаючи тих, хто був переміщений через агресію Росії, зможуть скористатися своїм правом голосу. Люди в Україні та по всьому світу можуть мати впевненість, що виборчий процес є вільним, справедливим і безпечним».

ІFES в Україні взяла участь в обговоренні проведення виборів під час війни. 22 травня IFES в Україні взяла участь у дискусії Клубу прав людини «Вибори 2024: (не) втрата легітимності Зеленського», організованої Центром громадянських свобод, який надає платформу для дискусій про виклики у сфері прав людини. Запрошені експерти з права та інших галузей обговорили неможливість проведення виборів під час російської війни, безперервність повноважень органів влади під час виборів та необхідні умови для проведення вільних і демократичних виборів після війни.

Аліса Шушковська, керівниця відділу політичних та правових питань та старша радниця IFES в Україні, підкреслила, що в Україні існує законодавча заборона на проведення виборів та референдумів під час війни. Проте країна повинна вже зараз готуватися до перших післявоєнних виборів, щоб належним чином відповісти на всі можливі виклики. Серед них – надання права голосу військовослужбовцям та громадянам, переміщеним внаслідок російської війни, а також організація виборів на територіях, що постраждали від війни. Прийняття відповідного та своєчасного законодавства та розв’язання організаційних питань допоможе подолати ці та інші перешкоди.

Двома днями раніше, 20 травня, IFES в Україні опублікувала власний коментар щодо легітимності перебування Президента на посаді, в якому пояснила, чому правові підстави для повноважень Президента не викликають сумнівів. Цю позицію IFES в Україні підтримав під час дискусії в Клубі прав людини.

Оглядова стаття Kyiv Independent про легітимність Зеленського. 22 травня англомовна онлайн-газета Kyiv Independent опублікувала авторську статтю під заголовком «Розв’язуючи питання легітимності Зеленського». Авторами статті є Якуб Парусінські та Олена Єрмакова.

«На відміну від чітких вказівок, встановлених для парламенту (Верховної Ради), Конституція України залишає деякі сірі зони щодо того, як поводитися з президентськими повноваженнями під час воєнного стану», – йдеться в статті. «Хоча документ встановлює п’ятирічний термін повноважень Президента, він також передбачає механізм забезпечення безперервності влади, запобігаючи у такий спосіб небезпечній ситуації вакууму влади. Стаття 108 гарантує, що повноваження Президента залишаються незмінними до інавгурації нового Президента, в той час, як стаття 112 визначає спікера Верховної Ради як тимчасового главу держави, якщо повноваження Президента припиняються достроково».

Пан Парусінскі та пані Єрмакова посилаються на українських правників, зокрема Андрія Магеру, Олександра Москалюка, Станіслава Шевчука та Юлію Кириченко, які погоджуються, що принцип безперервності державної влади підтримує поточну легітимність президента Зеленського. Історичні прецеденти, такі як президентські терміни Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, які перевищували п’ять років, підкріплюють цю інтерпретацію.

Автори також посилаються на позицію Центральної виборчої комісії України, яка стверджує, що вибори не можуть проводитися в умовах воєнного стану і що чинний президент Зеленський повинен залишатися на посаді до обрання нового Президента після завершення воєнного стану.

Стаття BBC про легітимність Зеленського. 17 травня на сайті BBC News українською мовою вийшла стаття під заголовком «Проблема п’яти років. Чи загрожує щось легітимності Володимира Зеленського після 20 травня?». Автор статті – Святослав Хоменко.

Пан Хоменко описує ймовірний конституційний виклик щодо терміну перебування на посаді Президента таким чином: по-перше, Конституція України передбачає, що термін повноважень Президента становить п’ять років. По-друге, в Конституції зазначено, що Президент виконує свої повноваження до обрання та вступу на пост наступного глави держави. По-третє, Конституція прямо забороняє проведення виборів до Верховної Ради під час воєнного стану, але не містить заборони на проведення президентських виборів.

Серед інших, у статті наводиться думка Романа Безсмертного, одного з авторів Конституції, колишнього віцепрем’єра та посла в Білорусі, а нині професора університету.

«Перед авторами Конституції стояло два основних виклики. Перша – за будь-яку ціну уникнути загрози переривання влади, утворення у державі “вакууму влади”, – каже професор Безсмертний. Саме тому до Конституції вписали однозначне положення про те, що Президент залишається на своїй посаді до вступу на посаду його наступника, коли б його не було обрано. Тут же варто згадати й про ще одну конституційну норму, яка забороняє чинному Президенту передавати свої повноваження іншим особам і органам».

«Друге завдання – не допустити можливості узурпації влади будь-яким суб’єктом у кризових обставинах. Саме з цією метою автори Конституції вирішили додатково посилити роль Верховної Ради, включивши до Основного закону норму про заборону парламентських виборів під час воєнного стану».

Таким чином, Конституція зобов’язує президента Зеленського залишатися на посаді до обрання його наступника на вільних і чесних виборах. У статті пан Хоменко також пояснює питання неможливості проведення вільних, чесних і безпечних виборів під час війни.

Спікер Верховної Ради Стефанчук наголосив на тому, що Зеленський законно залишається на посаді, попри російську пропаганду. 28 травня російський диктатор Володимир Путін зробив заяву про нібито «нелегітимність» Президента України. Він послався на українську Конституцію і зазначив, що, на його думку, термін повноважень може бути продовжений лише для Верховної Ради, а не для Президента. Ця російська риторика означала, що президентом має бути спікер Руслан Стефанчук, а не президент Зеленський.

Зауваження Путіна не відповідають дійсності; як контраргумент, ви можете звернутися до коментаря IFES в Україні з цього питання, доступного за посиланням.

Спікер Стефанчук зробив власну заяву, в якій підтвердив, що президент Зеленський залишатиметься на посаді до завершення воєнного стану. Він зазначив, що перебування Президента на посаді не суперечить ні Конституції України, ні її законам.

«У демократичних суспільствах це називається неперервністю влади. Але ця “неперервність” не в російському (як “довічність”), а в нормальному, демократичному та безпековому розуміннях. Тому Президентом України є і до завершення воєнного стану буде залишатися Володимир Зеленський. І все це, відповідно до Конституції та законів України», – написав Стефанчук.

Він додав, що росіянам слід було краще читати українську Конституцію: вона не суперечить продовженню повноважень Зеленського.

Верховна Рада призначила нового суддю Конституційного Суду. 23 травня Верховна Рада призначила Сергія Різника суддею Конституційного Суду. До цього призначення пан Різник був професором кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

IFES в Україні слідкувала за процесом конкурсного відбору кандидатів Консультативною групою експертів на посаду судді Конституційного Суду, який проводився вперше за новим законодавством та за оновленою процедурою відбору.

28 травня на спеціальному пленарному засіданні Суду пан Різник склав присягу судді Конституційного Суду та засвідчив її текст особистим підписом, офіційно розпочавши свою діяльність на посаді судді.

Українські громадські організації провели регіональні дискусії щодо повоєнних виборів. 14 травня Центр політико-правових реформ (ЦППР), Громадянська мережа ОПОРА та IFES в Україні провели у Полтаві регіональну презентацію «Повоєнні вибори: питання підготовки та реалізації». Цей захід є платформою для регіональних експертів та зацікавлених сторін, щоб поділитися своїми думками та поглядами на електоральне майбутнє України.

У січні цього року ЦППР, Громадянська мережа ОПОРА та IFES в Україні презентували першу частину Білої книги про підготовку та проведення виборів у повоєнний період. Експерти розробили наступні розділи до Білої книги:

1) перенесення виборів та встановлення неможливості організації та проведення виборів на окремих територіях;

2) територіальна організація виборів;

3) реалізація виборчих прав в умовах масової міграції в Україні.

Білу книгу та ці три теми обговорювали під час презентації у Полтаві. Аліса Шушковська, керівниця відділу політичних та правових питань та старша радниця IFES в Україні, у своєму вступному слові пояснила методологію розробки початкового документа «Біла книга підготовки та проведення повоєнних виборів (частина І)», і наголосила, що проведення виборів під час повномасштабної війни неможливе. Однак пані Шушковська підкреслила потребу у комплексній роботі з вирішення викликів виборів після війни та підготовці рекомендацій від громадянського суспільства як для Верховної Ради, так і для зацікавлених сторін у виборчих процесах. Старший експерт з правових питань IFES в Україні Денис Ковриженко зробив тематичну презентацію, що присвячена територіальній організації виборів.