Коментар IFES в Україні: Про безперервність повноважень Президента в Україні у воєнний час, коли проведення виборів неможливе. Проведення виборів в Україні в умовах дії правового режиму воєнного стану не є ані законним, ані можливим за нинішнього рівня інтенсивності війни. Існує широкий консенсус серед українських громадян, громадянського суспільства та політичних партій щодо того, що Україна має повернутися до свого звичайного виборчого циклу та графіку виборів лише тоді, коли в країні буде можливість на практиці забезпечити базові умови для проведення вільних, чесних, інклюзивних та безпечних виборів. Це відповідає європейській практиці не проводити вибори, коли країна перебуває у стані війни чи надзвичайної ситуації. Такі висновки містяться у нещодавно опублікованому коментарі IFES в Україні.

20 травня 2024 року виповнюється п’ять років відтоді, як Володимир Зеленський вступив на посаду Президента України. Оскільки на цей час не передбачається проведення виборів, Президент Зеленський продовжуватиме виконувати свої повноваження й надалі. Конституція України та Закон України «Про правовий режим воєнного стану» чітко вказують на безперервність президентських повноважень до вступу на посаду новообраного президента. Ця думка також переважає в українських політичних колах та серед громадянського суспільства. Проте деякі коментатори ставлять під сумнів легітимність українського президента після 20 травня. На додаток, п’яту річницю його повноважень використовує Росія у межах тривалої дезінформаційної кампанії, спрямованої на те, щоб поставити під сумнів легітимність політичних лідерів України, демократичний устрій держави та навіть саме існування країни.

Коментар IFES в Україні оприлюднений 20 травня 2024 року пояснює, чому правова основа повноважень президента України не може ставитись під сумнів.

Kyiv Independent: «Термін повноважень Зеленського закінчився б цього місяця, але він залишається. Росія хоче цим скористатися». 6 травня Kyiv Independent опублікувала статтю під заголовком «Термін повноважень Зеленського закінчився б цього місяця, але він залишається. Росія хоче цим скористатися». Автором статті є Олег Сухов, а аналіз спирається на оцінки українських організацій громадянського суспільства та експертів з конституційного права.

У статті зазначається, що критики президента Зеленського стверджують, що начебто існує правовий конфлікт між Конституцією України та Законом «Про правовий режим воєнного стану». Вони стверджують, що Конституція має пріоритет над законом і проведення президентських виборів не може бути відкладене. Припускається, що повноваження президента Зеленського закінчуються навесні цього року, після чого його повноваження мали б, на їхню думку, перейти до спікера Верховної Ради, який виконуватиме обов’язки президента до проведення нових виборів. Цей аргумент повторюється в російській пропаганді, його повторюють посол Росії в ООН та міністр закордонних справ, які ставлять під сумнів легітимність Зеленського як президента після 21 травня. Однак аналітики вважають, що це питання штучно сфабриковане російськими спецслужбами для дестабілізації України, підриву авторитету уряду та деморалізації українських військових.

У статті цитуються Станіслав Шевчук, колишній голова Конституційного Суду, та Юлія Кириченко, експертка з конституційного права, які стверджують, що немає правового конфлікту між Конституцією та воєнним станом, і що перенесення президентських виборів, хоч і не в прямий спосіб, але передбачається Конституцією. Пан Шевчук та пані Кириченко стверджують, що принцип «безперервності влади забезпечує відсутність вакууму влади в мирний і воєнний час, як це гарантується статтею 108 Конституції». Вони стверджують, що проведення виборів під час повномасштабної війни є недоцільним і порушуватиме права виборців, свободу слова та свободу зібрань.

Голова Громадської ради доброчесності Віталій Титич виступає за те, щоб Конституційний Суд ухвалив рішення щодо законності перенесення виборів, щоб остаточно розв’язати це питання. Однак пані Кириченко рекомендує дочекатися повного укомплектування Конституційного Суду, перш ніж звертатися з таким поданням. Шевчук наголошує на «презумпції конституційності», вказуючи на те, що закони вважаються конституційними, доки Конституційний Суд не вирішить інакше.

Представники IFES в Україні долучилися до Копенгагенського саміту демократії 2024. 13-14 травня в Данії відбувся щорічний Копенгагенський саміт демократії 2024, на якому зібралися політичні та бізнес-лідери, журналісти та прихильники демократії для спільного пошуку інноваційних рішень з метою захисту демократії в усьому світі та вдосконалення технологій задля збереження демократичних принципів.

Пітер Ербен, головний радник IFES та старший директор IFES в Україні, та Тетяна Купісовська, старша помічниця директора, взяли участь у Саміті, щоб обговорити посилення демократичного прогресу в Україні та залучитися міжнародною підтримкою України.

Під час ланчу «Майбутнє доброчесних виборів» Пітер Ербен наголосив на важливості співпраці між технологічною індустрією, органами адміністрування виборів, урядами та громадянським суспільством задля захисту доброчесності виборів.

«Співпраця між державними установами та великими технологічними компаніями має фундаментальне значення для захисту доброчесності післявоєнних виборів в Україні», – сказав пан Ербен. «Необхідно робити більше для підтримки органів адміністрування виборами в усьому світі у їхніх зусиллях щодо протидії зловмисному впливу та дезінформації».

Представники IFES також виступили на спільному заході, організованому Українським домом в Данії та Данським інститутом партій та демократії, щоб підсумувати ключові висновки Саміту та їхній вплив на розвиток демократії та виборчу реформу в Україні. Громадянська освіта була підкреслена як важливий інструмент для підвищення цифрової грамотності та протидії дезінформації, «глибинним фейкам» та іншим недоброчесним практикам.

Міністерство юстиції роз’яснило новину щодо відступу України від зобов’язань ЄКПЛ. 29 квітня Міністерство юстиції надало роз’яснення щодо повідомлення України про можливість застосування обмежень певних прав, встановлених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, відомої як ЄКПЛ.

На своєму сайті міністерство опублікувало пояснення, що повідомлення про можливе обмеження певних прав в Україні у зв’язку з правовим режимом воєнного стану у 2022 році було надіслано Генеральному секретарю Ради Європи практично одразу після його запровадження. Новина про відступ України від низки зобов’язань, передбачених ЄКПЛ, опублікована на сайті Ради Європи у квітні 2024 року, є уточненою інформацією з боку України та подана з урахуванням необхідності періодично переглядати будь-які обмеження прав за ЄКПЛ та надавати оновлену інформацію.

Уточнена інформація, опублікована на вебсайті Ради Європи у квітні, скорочує перелік статей, з яких Україна просила вилучити її з-під дії Конвенції, але все ж включає відступ від зобов’язань за статтями 1 «Захист власності», 2 «Право на освіту» та 3 «Право на вільні вибори» Додаткового протоколу до Конвенції, які були зазначені в ноті 2022 року. Так, повідомлення України щодо відступу від цих статей за ЄКПЛ датується початком повномасштабного вторгнення Росії, про що зазначає Міністерство закордонних справ. Це не новий запит.

На початку квітня 2024 року Рада Європи повідомила, що Постійне представництво України при Раді Європи подало Генеральному секретарю уточнену інформацію щодо часткового відступу від зобов’язань за ЄКПЛ у зв’язку із запровадженням воєнного стану через збройне вторгнення Росії в Україну.

Таким чином повідомлення ЗМІ створили враження, що, починаючи з квітня 2024 року, Україна нібито перестала захищати такі права як право власності та право на чесні вибори.

Депутатська фракція політичної партії «Слуга народу» також відкидає заяви про те, що повідомлення України про відступ від зобов’язань за ЄКПЛ нібито пов’язане з наміром навмисно уникнути проведення виборів в Україні. Народний депутат Сергій Демченко, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики, заявив в ефірі Радіо Свобода: «Я чув кілька звинувачень, що цей відступ від забезпечення права на вільні вибори начебто пов’язаний з тим, щоб не проводити президентські чи парламентські вибори в нашій країні під час війни. З цим не можна погодитися, враховуючи, що у нас є конституційні обмеження щодо проведення виборів до Верховної Ради і існують також обмеження на законодавчому рівні. Наш закон про правовий режим воєнного стану передбачає таке обмеження також на місцеві та президентські вибори».

Шлях України до вступу в ЄС: прогрес та перспективи. Україна готова розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу вже в червні цього року, заявив Президент Зеленський у вечірньому зверненні 30 квітня.

«Активно готуємо на червень наступний етап зближення із Євросоюзом – очікуємо затвердження переговорної рамки і фактичного початку перемовин про вступ України», – зазначив Президент Зеленський, зокрема, посилаючись на дискусії проведені 9 травня з Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем та Президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн. «Наша держава, наші люди заслуговують на це, і Євросоюзу потрібен цей крок», – додав він.

Він також згадав про візит до Києва Президентки Європейського Парламенту Роберти Метсоли, підкресливши важливість діалогу щодо політичних та оборонних заходів, необхідних для того, щоб «щоб ми справді могли витримати всі удари й зірвати російські наступальні та дестабілізаційні плани». Президент наголосив на важливості європейської підтримки у проведенні запланованого на червень Саміту миру.

Пані фон дер Ляєн зі свого боку підтвердила: «Ми відзначили важливий прогрес України в рамках переговорів про вступ до ЄС».