Посли країн «Великої сімки» закликали Верховну Раду підтримати пропозиції Президента України до законопроєкту щодо фінансування політичних партій

1 грудня 2021 посли країн «Великої сімки» в Україні та посол ЄС офіційно звернулися до Верховної Ради з листом, в якому закликали народних депутатів підтримати пропозиції Президента до ветованого законопроєкту №5253-1 та забезпечити прозорість фінансового звітування політичними партіями в Україні.

«Ми вітали те, що Зеленський ветував цей закон, бо у нас теж були занепокоєння щодо деяких положень, схвалених 2 листопада – вони несуть ризик негативного впливу на прозорість фінансування партій та зниження довіри суспільства до цієї системи», –  зазначається в офіційному листі.

2 листопада 2021 року Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт 5253-1, а 18 листопада 2021 року Президент України ветував його та повернув зі своїми пропозиціями на повторний розгляд до Верховної Ради. Як і посли країн «Великої сімки», IFES вітає таке рішення. Якщо Верховна Рада України підтримає пропозиції Президента, то обов’язок політичних партій регулярно подавати фінансові звіти про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру буде відновлено повною мірою.

25 листопада Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув пропозиції Президента, та, зокрема, підтримав повне відновлення обов’язку політичних партій подавати щоквартальні фінансові звіти. Однак, Комітет не підтримав дві із п’яти пропозицій Президента до проєкту закону № 5253-1. Верховна Рада має розглянути пропозиції Президента та проголосувати на пленарному засіданні за оновлений текст законопроєкту впродовж 30 днів.

IFES також закликала всі депутатські фракції, групи та позафракційних депутатів підтримати пропозицію Президента до законопроєкту 5253-1, необхідні для відновлення прозорого звітування політичними партіями. Наразі невідомо, чи Верховна Рада України розглядатиме пропозиції Президента до цього закону на своєму пленарному засіданні в тиждень 13-17 грудня.

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади рекомендував до прийняття законопроєкт про порядок дострокового припинення повноважень сільських, селищних, міських голів

1 грудня 2021 року Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянув та рекомендував Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт №5241, який спрощує порядок призначення позачергових виборів у разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови. Раніше цей законопроєкт було прийнято Верховною Радою за основу 19 жовтня 2021 року.

Всього, під час підготовки законопроєкту до другого читання, до нього було подано 44 правки. Згідно зі стенограмою засідання Комітету, ці правки стосуються низки уточнень, зокрема, уточнення процедури складення повноважень міського голови за власним бажанням, процедури припинення повноважень за рішенням суду, порядку інформування Верховної Ради про дострокове припинення повноважень.

Однією із правок пропонується врегулювати право профільного Комітету ВРУ запитувати необхідні документи, та обов’язок розпорядників надавати таку інформацію впродовж п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Цей законопроєкт дозволить усунути прогалину в законодавстві, яка, зокрема, дозволила Харківській міській раді затримати призначення позачергових виборів міського голови Харкова після смерті колишнього мера Геннадія Кернеса 17 грудня 2020 року. Позачергові вибори могли відбутися у березні 2021 року, однак, через те, що відповідне повідомлення від Харківської міської ради надійшло до Верховної Ради з затримкою, посада міського голови Харкова залишалась вакантною впродовж 11 місяців. Нового міського голову Харкова було обрано вже на позачергових виборах у жовтні 2021 року.

Очікується, що Верховна Рада України розгляне законопроєкт та зможе ухвалити його в цілому ще до кінця чинної парламентської сесії, тобто до середини січня 2022 року.

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади розглянув законопроєкт щодо дострокового припинення повноважень членів державних колегіальних органів

На своєму засідання 1 грудня 2021 року Комітет ВРУ з питань організації державної влади розглянув та схвально оцінив законопроєкт № 6229 щодо дострокового припинення повноважень членів державних колегіальних органів.

Як зазначила заступниця Голови Комітету Аліна Загоруйко (фракція політичної партії «Слуга народу»), яка є однією з авторів законопроєкту у своїй доповіді, його метою є запровадження більш диференційованих та пропорційних санкцій за порушення членами державних колегіальних органів, таких як Центральна виборча комісія (ЦВК), антикорупційного законодавства.

Підґрунтям для ініціювання цього законопроєкту є нещодавній випадок, що стосується члена ЦВК Віталія Греня. Згідно з рішенням суду, ним було вчинено правопорушення пов’язане з корупцією, оскільки він не врегулював усі свої приватні бізнес-інтереси (не вчасно вийшов зі складу правління підприємства або організації) після того, як ним було складено присягу члена ЦВК у 2019 році. Згідно з чинним законодавством, це є підставою для звільнення члена ЦВК Віталія Греня з займаної ним посади. Цей випадок продемонстрував потребу диференціювати систему санкцій за порушення, пов’язані з корупцією, та забезпечити їх більшу пропорційність скоєному порушенню.

Новим законопроєктом передбачено, що коли суд розглядає справу щодо члена ЦВК про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, та притягає його до відповідальності, у цьому ж рішенні має бути чітко зазначена санкція щодо позбавлення члена ЦВК права обіймати певні посади чи займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функціями держави, місцевого самоврядування. Лише в разі накладення судом такої санкції, члена ЦВК буде бути звільнено з посади, внаслідок чого його повноваження припиняються достроково. В іншому випадку, посадовій особі, яку судом притягнено до відповідальності за корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, загрожує дисциплінарне та/або фінансове стягнення.

Наразі такого чіткого розмежування в законодавстві немає, а отже трактувати положення законодавства можна по-різному. Таким чином, цей законопроєкт зможе усунути наявну колізію між Законом України «Про Центральну виборчу комісію» та Законом України «Про запобігання корупції».

Законопроєкт № 6229 узгоджує підстави припинення повноважень членів низки державних колегіальних органів із Законами України «Про запобігання корупції», «Про державну службу» та Кодексом про адміністративні правопорушення. Також законопроєкт запроваджує механізм накладення санкцій, пропорційних рівню вчиненого правопорушення.

Згідно із результатами соціологічних опитувань, до Верховної Ради можуть потрапити вісім політичних партій

10 грудня 2021 року Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати загальнонаціонального опитування громадської думки щодо оцінки настроїв виборців на гіпотетичних парламентських виборах.

За результатами опитування, політична партія «Слуга народу» отримала б 18 % голосів виборців, «Європейська солідарність» – 13,7 %. «Батьківщина» та «Опозиційна платформа – За життя» отримали б по 11,4 % підтримки виборців. Як показують результати опитування, гіпотетична політична партія на чолі з колишнім Головою Верховної Ради Дмитром Разумкова отримала б 7,5 % голосів виборів, а партія колишнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – «Стратегія» – 6,2 %. Згідно з опитуванням Групи «Рейтинг», партії «Сила і Честь» і «Наші» мають 6 % і 5,2 % підтримки виборців відповідно.

Партія «УДАР» Віталія Кличка та Радикальна партія, за результатами опитування, знаходяться трохи нижче рівня прохідного бар’єра до Верховної Ради, на гіпотетичних парламентських виборах вони отримали б 4,2 та 4 % голосів виборців відповідно.

Як зазначається в результатах опитування, якби президентські вибори відбулися найближчим часом, чинний Президент Володимир Зеленський отримав би 23,5 % підтримки, а колишній Президент Петро Порошенко – 13,4 %. Колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко отримала б 9,9 % голосів виборців, а Юрій Бойко з партії «Опозиційна платформа – За життя» –  9,3 %. Рівень підтримки колишнього Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова наразі становить 7,5 % голосів виборців.

Опитування проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» з 6 по 8 грудня, було опитано 2,5 тис. осіб у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим. Помилка репрезентативності дослідження не перевищує 2 %.

ЦВК зареєструвала чотири ініціативні групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою

4 грудня 2021 року ЦВК зареєструвала чотири ініціативні групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, які були утворені на відповідних зборах громадян в Полтавській області.

Питання, що їх ініціативні групи хочуть винести на голосування на всеукраїнському референдумі, схожі на ті, щодо яких попередньо зареєстровані ініціативні групи протягом 90-денного періоду травні та пізніше в серпні, вже збирали підписи на їх підтримку, але й так не подали до ЦВК необхідні документи за підсумками такого періоду, а саме:

• Чи підтримуєте Ви продаж об’єктів стратегічної власності України?
• Чи підтримуєте Ви можливість продажу земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення в Україні?
• Чи підтримуєте Ви легалізацію грального бізнесу?
• Чи підтримуєте Ви пропозицію, щоб газ, який видобувається на території України постачався громадянам України з метою використання у побутових потребах та державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям за ціною, яка включає ціну його видобутку та надбавку до ціни видобутку не більше ніж 30 відсотків?

Відповідні ініціативні групи мають 90 днів, до 6 березня 2022 року включно, для збору необхідних трьох мільйонів підписів громадян України на підтримку чотирьох питань, що їх ініціативні групи пропонують винести на всеукраїнський референдум.

ОПОРА оприлюднила інформацію про ймовірні порушення, зафіксовані на виборах мера Харкова

6 грудня 2021 року інтернет-видання «Українська правда» опублікувало статтю Яни Золотарьової із Громадянської мережі ОПОРА під назвою «Ліцензія на харківські фальсифікації. Як Терехов переміг на виборах мера».

Стаття стосується нещодавно обраного міського голови Харкова Ігоря Терехова, в ній детально розповідається про ймовірні порушення, які спостерігалися як під час позачергових виборів мера Харкова, так і до та після виборів.

Конференція «Сім років антикорупційної реформи: виклики та результати»

9 грудня 2021 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) і проєкту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія» (SACCI) організували спільну конференцію «Сім років антикорупційних реформ: виклики та результати».

Онлайн-захід був присвячений Міжнародному дню боротьби з корупцією та став платформою для обговорення українськими та міжнародними органами та організаціями, що працюють у сфері протидії корупції, реформ в Україні, а також наявних та майбутніх викликів у цій сфері.

ЦВК отримала нагороду за роботу для захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб

9 грудня 2021 року, напередодні Міжнародного дня прав людини, ЦВК взяла участь у заході “Двигуни змін: кращі ініціативи 2021 року із захисту постраждалих від війни”. Подію організувала Коаліція організацій, яка опікується питаннями захисту прав постраждалих від збройного конфлікту осіб.

Під час заходу відбулось нагородження кращих ініціатив у сфері прав людини. Центральна виборча комісія отримала нагороду в номінації “Системна робота задля захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб”.

«Група впливу» здобула визнання за адвокаційну кампанію із заохочення внутрішньо переміщених осіб голосувати

30 листопада 2021 року під час Форуму розвитку громадянського суспільства, організованого неурядовою організацією ІСАР Єднання, «Група впливу», грантоотримувач IFES, отримала нагороду в номінації «Адвокаційна кампанія року» за кампанію «Кожен голос впливає», спрямовану на заохочення внутрішньо переміщених осіб та інших осіб, які проживають далеко від свого офіційного місця реєстрації, до участі у місцевих виборах 2020 року шляхом зміни їх виборчої адреси.

У відео «Групи впливу» взяли участь люди з усієї України з різними життєвими історіями та професіями. У всіх у відео є спільна проблема – громадяни не могли проголосувати на місцевих виборах та інтегруватися в громади, де живуть багато років. Відео «Групи впливу» було поширено в інклюзивній формі, з перекладом на жестову мову, аби воно було доступним для всіх українців.

IFES організувала панельну дискусію «Протидія авторитарним тенденціям через громадянську освіту»

Заступник директора IFES в Україні, Джордж Кобахідзе, співмодерував панельну дискусію під назвою «Протидія авторитарним тенденціям через громадянську освіту», яку проводила IFES спільно зі Світовою демократичною коаліцією в рамках різноманітних тематичних дискусій, присвячених Саміту за демократію Президента США Джо Байдена, який відбувся 9-10 грудня 2021 року.

Учасниками дискусії стали лідери громадянської освіти з усього світу. Своїм досвідом учасники довели, що світовій спільноті варто пріоритизувати активне навчання та ефективну громадянську освіту, як у своїх країнах, так і на міжнародному рівні, оскільки це є ключовим компонентом у протидії авторитарним тенденціям на шляху до стійкого демократичного прогресу.